Конкретна музика (французький musique concrete), музичні твори, що створюються за допомогою запису на магнітофонну стрічку природних або штучних звучань які по розсуду автора можуть піддаватися різним акустичним перетворенням і змішуватися. У ДО. м. використовуються переважно всілякі шуми, зрідка звучання людських голосів і музичних інструментів. Винахідником До. м. є французький інженер-акустик П. Шеффер, що створив свої перші «конкретні» вигадування в 1948. У 50-і рр. 20 ст у Франції при Центральному радіомовленні була створена експериментальна студія До. м., довкола якої об'єдналася група музикантів; групи діячів До. м. виникли також в Італії, Західній Німеччині, США. Прибічники До. м. вважають, що вона «безмежно розширює» виразні засоби музичного мистецтва, вводячи в композицію весь світ звучань, що оточують людину. Насправді твори До. м., що поривають з системою звуковисотної організації, гранично обідняють можливості вираження певного художнього вмісту і здатні виконувати лише чисто прикладну роль (шумове оформлення кінокартин, драматичних спектаклів і пр.). До. м. є одним з проявів кризи музичної культури в буржуазному суспільстві
Літ.: Шнєєрсон Р., Про музику живою і мертвою, 2 видавництва, М., 1964; його ж Французька музика ХХ століття, 2 видавництва, М., 1970.
