Конкубінат [латинський concubinatus, від con (cum) — разом і cubo — лежу, живу разом], в римському праві фактичне співжиття чоловіка і жінки (на відміну від повноцінного браку), що регулювалося законом, з наміром встановити шлюбні стосунки. До. як юридичний інститут пов'язаний з виданим в 18 ст до н.е.(наша ера) законом, що встановив строге покарання за перелюбство. Від покарання звільнялися лише чоловіки, що жили разом з наміром встановити шлюбні стосунки, але що не мали можливості одружитися із-за законодавчих заборон (наприклад, закон забороняв брак осіб сенаторського стану з вільновідпущеником). Діти, народжені в До., мали обмежене право спадкоємства після батьків, встановлювався порядок їх узаконення (інші категорії позашлюбних дітей повністю позбавлялися майнових прав).
