Конгломерат, одна з форм монополістичних об'єднань, що виникла в 60-і рр. 20 ст (переважно в США). У Західній Європі найбільший розвиток отримало «функціональне конгломератне злиття» (об'єднують фірми, взаємозв'язані в процесі виробництва), а в США — «інвестиційне конгломератне злиття» (об'єднують фірми без всякої виробничі спільності). У загальному числі міжфірмового злиття доля конгломератних (тобто злиття компаній різних галузей) складала в США 80,4% (1965—69), Великобританії 45% (1968), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) 43% (1967—69), Нідерландах 26% (1958—70). У приведених даних об'єднується конгломератне злиття і функціональні, і інвестиційні.
До виникнення власне До. веде злиття другого типа. До. відрізняється рядом особливостей, вся сукупність яких характеризує цього типа монополій. 1) До. об'єднує широкий круг фірм, між якими відсутній який-небудь зв'язок виробничого або функціонального характеру. 2) Для До. характерний високий рівень децентралізації управління. Відділення До. користуються ширшою автономією, ніж відділення диверсифікованих фірм з традиційною структурою (див. Диверсифікація ) . До., як правило, містять невеликий штат службовців в штаб-квартирі. Первинного значення набуває система планерування і контролю як знаряддя управління До. 3) Капітал До. нестримно зростає в результаті злиття (особливо в умовах економічного підйому) і в основному прямує на захват контролю над вже існуючими фірмами, а не на створення нових виробничих потужностей. Так, компанія «Галф енд Уестерн», в 1966 що займала 247-е місце в загальному списку найбільших промислових корпорацій США, просунулася в 1967 на 135-х, а в 1968 вже на 69-е місце. З настанням в США з 1969 чергової циклічної кризи надвиробництва темп нових придбань До. істотно сповільнився. 4) Об'єднання в одних руках компаній, що охоплюють різні сфери економічної діяльності, відбувається довкола або за участю крупного банку. Не прагнучи до внутріфірмової економічної інтеграції, що входять в склад До. компанії скріпляють свої «імперії» узами фінансового і адміністративного контролю. 5) До. змогли виникнути лише в умовах державно-монополістичного капіталізму і науково-технічної революції, що перетворила диверсифікацію капіталу і виробництва в основний засіб реалізації надлишкових накопичень і найважливішу форму конкурентної боротьби, яка зменшує ризик збитків від кон'юнктурних, структурних і циклічних коливань. У пошуках нових сфер додатка капіталу До. проникають перш за все в найбільш прибуткові нові галузі (надскладної техніки), швидко що розвиваються в тісному зв'язку з мілітаризацією економіки. Значну долю їх зворотів складають військові замовлення, завдяки яким До. отримують гарантовані ринки збуту для частини своєї продукції, найбільшою мірою користуються плодами науково-технічного прогресу. Нарешті, сама можливість більш менш раціонально управляти різнорідними підприємствами До. стала здійсненною лише завдяки розвитку кібернетики і вживанню ЕОМ(електронна обчислювальна машина). 6) На формуванні структури монополій цього типа найбільшою мірою позначаються спекулятивні операції на біржі. Зокрема, одна із стимул-реакцій освіти До. у США — прагнення до підвищення курсу акцій фірм, що увійшли до них, яке веде до збільшення їх фіктивного капіталу. До. платять за компанії, що поглинаються, власними акціями, разводняя таким чином свій акціонерний капітал.
Протягом 60-х рр. До. розширювали свої операції вельми високими темпами (понад 50% в рік), швидке нарощування активів у них супроводилося не менш швидким зростанням розподіленого прибутку, а акції котирувалися вищим, ніж акції звичайних корпорацій. Проте збільшення прибутків за рахунок покупки в кредит все нових і нових компаній при одночасному погашенні старої заборгованості було можливе лише в умовах економічного підйому і зростання ринку коштовних паперів. З настанням економічної кризи, поглибленням інфляції і звуженням ринку позикових капіталів висока заборгованість зробила До. украй уразливими у фінансовому відношенні. На початок 1971 курс акцій До. був на 10—20% нижче за рівень, що існував на початок 1968. За цих 3 роки акції До. впали більшою мірою, чим акції звичайних компаній.
До. утворюють незрідка без врахування дійсних потреб і якої-небудь логіки господарського розвитку, виходячи з тих або інших кон'юнктурних або спекулятивних міркувань. Розбухання фіктивного капіталу, супроводжуюче виникнення і розвиток До., збільшує властиву капіталізму нестійкість і свідчить про подальше посилення паразитизму капіталістичного способу виробництва і загострення всіх протиріч імперіалізму.
Літ.: Луцька Е., Конгломерати як новий тип монополістичних об'єднань, «Світова економіка і міжнародні відносини», 1971 № 6; Белоус Т. Я., Міжнародні промислові монополії, М., 1972; Narver J. С., Conglomerate mergers and market competition, Berkeley — Los Ang., 1967; Conglomerate commotion, N. Y., 1970: Tammer H., Imperialismus im Fieber der Machtkonzentrazion, B., 1970.
