Конго (древн. держава в Африці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Конго (древн. держава в Африці)

Конго, держава, що існувала в нізовьях р. Конго близько 14—18 вв.(століття) Етнічну основу його склала народність баконго . Згідно з відданнями, засновником держави був вождь Німі-а-Лукені, або Нтіну Відню, що прийшов на чолі загону воїнів з району р. Кванго. В середині 15 ст До. досягло найбільшої могутності; у його склад входили васальні держави і князівства: на північному бережу р. Конго — Лоанго, Каконго, Нгойо і на території сучасної Північної Анголи — Ідонго. Столиця держави Мбанза-Конго (сучасний Сан-Салвадор) була великим ремісничим центром, осереддям політичного життя країни. На чолі держави стояв цар, що носив титул маниконго, велика була роль ради знаті. Феодальні стосунки, що складалися в країні, перепліталися з інститутами родових буд; існувало і домашнє рабство. З кінця 15 ст в До. стали проникати португальці. В результаті набігів работорговців і внутрішніх усобиць, що розпалювалися португальцями, з 2-ої половини 16 ст почався поступовий занепад держави. У тих, що 1570 прийшли з глибин тропічної Африки войовничі племена яга розграбували столицю К.; вони були відкинуті за допомогою португальців (ціною зміцнення португальського впливу в країні). Посилення португальського проникнення і свавілля феодальної знаті викликали потужне народне повстання під керівництвом Мбула Матаді (близько 1587). Багаточисельні війни, які португальці, об'єднавшись з яга, нав'язували До. впродовж 17 ст, привели до середини 18 ст до остаточного розпаду держави на ворогуючі долі.

загрузка...

  Літ.: Орлова А. С., Історія держави Конго (XVI—XVII вв.(століття)), М., 1968; Ihie A., Das alte Königreich Kongo, Lpz., 1929.

  А. С. Орлова.