Комуністична партія Канади
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Комуністична партія Канади

Комуністична партія Канади (КПК; The Communist Party of Canada), заснована 31 травня — 1 червня 1921 на Засновницькому з'їзді в Гуелфе як нелегальна. На з'їзді в лютому 1922 було проголошено створення легальної партії, що прийняла назву Робочої партії Канади (РПК). У 1924 після відміни урядом реакційного законодавства, що забороняло діяльність всіх прогресивних організації трудящих, РПК була перейменована в Комуністичну партію Канади. У 1924 партія вступила в Комінтерн. З перших років свого існування КПК вела вперту боротьбу за єдність робочого класу. В період світової економічної кризи 1929—33 компартія очолила потужний рух мас трудящих проти настання реакції. У 1931 були кинуті у в'язницю члени Політбюро ЦК КПК на чолі з Т. Баком (у червні 1929—январе 1962 генеральний секретар; у січні 1962—марте 1973 національний голова партії). КПК була вимушена піти в підпіллі. В результаті широкої кампанії протесту канадські комуністи добилися звільнення своїх лідерів (1934) і легалізації партії (1936). КПК виступила ініціатором єдності дій в боротьбі проти фашизму, очолила рух допомоги республіканській Іспанії. Після початку 2-ої світової війни 1939—45 канадський уряд в червні 1940 заборонив КПК і ін. прогресивні організації. У 1941 (після нападу фашистській Німеччині на СРСР) канадські комуністи, що діяли в підпіллі, виступили за створення національного фронту антифашистських сил Канади. На нелегальній конференції керівних працівників КПК (червень 1943) було прийняте рішення створити для ведення широкої роботи в масах легальну марксистсько-ленінську партію, яка на своєму Засновницькому з'їзді в серпні 1943 прийняла назву Робочої прогресивної партії (РПП). РПП проголосила своєю метою побудову соціалізму в Канаді. Вона виступила за збільшення військового виробництва і швидке відкриття другого фронту в Європі проти гітлерівської Німеччини і її союзників. У післявоєнні роки, в період настання реакції, РПП розвернула боротьбу проти засилля монополій США в економіці Канади і подальшої «інтеграції» економіки Канади і США. З 16-го з'їзду (жовтень 1959) партія знов стала називатися Комуністичною партією Канади (КПК). З'їзд прийняв програму партії «Дорога до соціалізму в Канаді» і статут партії. В області внутрішньої політики програма передбачала боротьбу за націоналізацію американських і канадських монополій, за скорочення військових витрат і перерозподіл національного доходу на користь робітників, фермерів і дрібної буржуазії, в області зовнішньої політики — боротьбу за національну незалежність і зміцнення світу і дружби між народами, за заборону ядерної зброї і вихід Канади з НАТО(Організація Північноатлантичного пакту), за ліквідацію американських військових баз на канадській території, зміцнення економічних зв'язків з країнами соціалістичного табору. У програмі вказано, що КПК «виступає за мирний перехід до соціалізму в рамках канадських парламентських інститутів», що історично склалися, вважаючи що «мирний перехід до соціалізму (що бажано здійснити) залежить не лише від бажання народу, але і співвідношення сил в певний момент».

  Конкретні завдання дій канадських комуністів на сучасному етапі, тактика партії по досягненню єдності демократичних сил країни в антимонополістичній боротьбі були вироблені на 20-м-коді з'їзді КПК в квітні 1969. 21-й з'їзд КПК, що відбувся в листопаді 1971, прийняв нову програму партії, яка як головне завдання висуває створення єдиного фронту лівих сил, здатних завдати поразки реакції. Документи КПК передбачають підтримку боротьби канадського для франко населення за рівні права з англо-канадцямі і висувають завдання розробки нової канадської конституції на основі рівності англо-канадської і канадської для франко націй.

  Делегації КПК брали участь в роботі міжнародних Нарад комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). Партія схвалила документи нарад. Згідно із статутом КПК будується на принципах демократичного централізму. Найвищий орган КПК — Національний з'їзд. На з'їзді обирається Національний виконком. Генеральний секретар КПК — В. Каштан. ЦО(центральний орган) — газета «Канейдіан трібюн» («Canadian Tribune»), теоретичний орган — журнал «Комьюніст вьюпойнт» («Communist Viewpoint»).

  З'їзди Комуністичної партії Канади: 1-й (Засновницький) з'їзд КПК — червень 1921, Гуелф; 1-й з'їзд Робочої партії Канади (РПК) (2-й з'їзд КПК) — лютий 1922 Торонто; 2-й з'їзд РПК (3-й з'їзд КПК) — лютий 1923; 3-й з'їзд РПК (4-й з'їзд КПК) — квітень 1924; 5-й з'їзд КПК — вересень 1925; 6-й з'їзд КПК — червень 1927 Торонто; 7-й з'їзд КПК — май—іюнь 1929; 8-й з'їзд КПК — липень 1934; 9-й з'їзд КПК — жовтень 1937, Торонто; 1-й (Засновницький) з'їзд Робочої прогресивної партії (РПП) (10-й з'їзд КПК) —  серпень 1943, Торонто (подальші з'їзди відбулися там же); 2-й з'їзд РПП (11-й з'їзд КПК) — червень 1946; 3-й з'їзд РПП (12-й з'їзд КПК) — лютий 1949; 4-й з'їзд РПП (13-й з'їзд КПК) — січень 1951; 5-й з'їзд РПП (14-й з'їзд КПК) — березень 1954; 6-й з'їзд РПП (15-й з'їзд КПК) — квітень 1957; 7-й з'їзд РПП (16-й з'їзд КПК) — жовтень 1959; 17-й з'їзд КПК — січень 1962; 18-й з'їзд КПК — березень 1964; 19-й з'їзд КПК — травень 1966; 20-й з'їзд КПК — квітень 1969; 21-й з'їзд КПК — листопад 1971.

  Істочн і літ.: Бак Т. 30 років комуністичного руху в Канаді, пер.(переведення) з англ.(англійський) М., 1954; його ж, Наша боротьба за Канаду. Вибрані твори. 1923—1959, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1961; його ж, Вибрані твори 1925—1971, пер.(переведення) з англ.(англійський) М., 1972; Canada. 1952—1964, Toronto, 1964; «Communist Viewpoint», 1971, v. 3; № 2; р. 1—73.

  Ю. А. Александров.