Комуністична партія Греції (КПГ; Kommunistikon Kómma tes Helládos), заснована 17 листопада 1918 в обстановці підйому революційного руху в країні, що посилився під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії. До 1920 називалася Соціалістичною робочою партією Греції (СРПГ); з 2-го з'їзду (квітень 1920), що схвалив вирішення про приєднання партії до Комінтерну, — СРПГ (комуністична). У 1924 3-у надзвичайний з'їзд перейменував партію в КПГ. У 1929—31 КПГ у зв'язку з фракційною боротьбою в керівництві переживала внутріпартійну кризу, яка була здолана за підтримки Комінтерну (звернення ІККИ до КПГ в листопаді 1931). 6-й пленум ЦК КПГ (січень 1934) за допомогою Комінтерну розробив стратегію і тактику партії, визначивши грядущу революцію в Греції як буржуазно-демократичну з тенденцією до швидкого переростання в соціалістичну. Зі встановленням в Греції відкритої фашистської диктатури генерала І. Метаксоса (серпень 1936) КПГ була оголошена поза законом. У роки 2-ої світової війни 1939—45 за ініціативою КПГ у вересні 1941 був створений Національно-визвольний фронт (ЕАМ), а в грудні 1941 — Народно-визвольна армія (ЕЛАС). У березні 1944 ЕАМ утворив Політичний комітет національного звільнення. В ході КПГ (чисельність 435 тис. членів в жовтні 1944) героїчної боротьби грецького народу, що очолювалася, в країні закладалися основи народно-демократичній владі, проте цей процес був перерваний озброєним втручанням англійських імперіалістів (грудень 1944). Антидемократичні сили, що прийшли до влади в Греції на англійських багнетах, встановили режим терору, штовхаючи країну на дорогу громадянської війни. Помилково оцінивши ситуацію і не вичерпавши можливостей мирної боротьби, керівництво КПГ дало втягнути себе в громадянську війну. У жовтні 1946 була створена Демократична армія Греції, яка вела справедливу боротьбу проти внутрішньої реакції, проти втручання в справи Греції англійського і американського імперіалізму, за національну незалежність, демократію і соціальний прогрес. У грудні 1947 КПГ була знов оголошена поза законом, 40 тис. комуністів виявилися в ув'язненні, десятки тис. емігрували з країни. Після закінчення громадянської війни (вересень 1949) центр тяжіння роботи партії був перенесений на організацію економічних і політичних виступів всіх шарів трудящих. В той же час керівництво КПГ не зуміло дати правильну оцінку обстановці, що змінилася, в країні і виробити чітку програму партії, проводило лівацьку, сектантську лінію, насаджувало культ особи що був у той час генеральним секретарем Н. Захаріадіса, порушувало ленінські принципи партійного життя. 6-й розширений пленум ЦК і ЦКК(Центральна контрольна комісія) (березень 1956) розкрив допущені помилки і їх причини, відновив ленінські принципи в діяльності партії, вибрав нове керівництво КПГ [був створений тимчасовий (до лютого 1957) керівний орган — Бюро ЦК], 8-й з'їзд КПГ (1961) узагальнив досвід революційного руху в Греції за 20 років (1941—61), прийняв нову програму КПГ, яка орієнтує грецьких комуністів на боротьбу за здійснення в країні національно-демократичних перетворень як необхідний етап для переходу до соціалістичного перевлаштування Греції. Після встановлення 21 квітня 1967 військової диктатури КПГ повела боротьбу за об'єднання всіх антидиктаторських сил в єдиний фронт, за скидання диктаторського режиму і відродження країни на основі демократії і соціального прогресу.
Делегації КПГ брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). КПГ схвалила прийняті на нарадах документи.
Згідно із статутом (прийнятий в 1961) КПГ будується за принципом демократичного централізму. Найвищий орган — з'їзд партії, між з'їздами роботою партії керує ЦК. Виконавські органи — Політбюро ЦК і Секретаріат ЦК. Голова ЦК КПГ — А. Грозос, перший секретар ЦК КПГ — Х. Флоракис. Теоретичний орган — журнал «Неос козмос» («Néos Kósmos»).
З'їзди Комуністичної партії Греції: 1-й з'їзд — листопад 1918 Пірей; 2-й з'їзд — квітень 1920, Афіни; Надзвичайний передвиборний з'їзд — вересень 1920, Афіни; Надзвичайний з'їзд — жовтень 1922, Афіни; Надзвичайний передвиборний з'їзд — вересень 1923, Афіни; 3-й (Надзвичайний) з'їзд — 26 листопада—3 грудня 1924, Афіни; 3-й (черговий) з'їзд — березень 1927, Афіни; 4-й з'їзд — грудень 1928, Афіни; 5-й з'їзд — березень 1934, Афіни; 6-й з'їзд — грудень 1935, Афіни; 7-й з'їзд — жовтень 1945, Афіни; 8-й з'їзд — серпень 1961 (нелегально).
Істочн.: VIII з'їзд Комуністичної партії Греції, [пер. з греч.(грецький)], М., 1962.
