Компости
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Компости

Компости (йому. Kompost, італ.(італійський) composta, від латів.(латинський) compositus — складений), добрива, отримувані в результаті розкладання різних органічних речовин під впливом діяльності мікроорганізмів. При компостуванні в органічній масі підвищується вміст доступних рослинам елементів живлення (азоту, фосфору, калія і інших), знешкоджуються патогенна мікрофлора і яйця гельмінтів, зменшується кількість целюлози геміцелюлози і пектинових речовин (викликають перехід розчинних форм азоту і фосфору грунту в менш засвоєні рослинами органічні форми), добриво стає сипким, що полегшує внесення його до грунту. Основні матеріали для приготування К.: гній, торф, гнойова рідота, пташиний послід, льняна і конопляна костриці, деревне листя, стебла соняшнику, кочерижки кукурудзи, непридатні корми, міське сміття, фекалії, осідання стічних вод, відходи шкіряних заводів, боєнь і інші. Поширені До. торфонавозниє (співвідношення компонентів 1: 0,25—1), торфожіжевиє і торфофекальниє (1: 0,5—1), навозноземляниє (до 30% землі), навозно-фосфорітниє (1—2% фосфорітной муки) і ін.

загрузка...

  До. застосовують під всі культури, приблизно в тих же дозах, що і гній (15— 40 т/га ) . Вносять їх до пари, під зябльовую оранку і перепахування, в лунки при посадці розсади. По властивостях удобрювачів До. не поступаються гною, а деякі з їх (наприклад, торфонавозниє з фосфорітной мукою) перевершують його.

  Літ.: Мамченков І. П., Компости, їх приготування і вживання, М., 1962; Санітарне очищення міст, М. — Л., 1964; Прянішников Д. Н., Ізбр. соч.(вигадування), т. 1, Агрохімія, М., 1965, с. 605—11.

  І. Ф. Ромашкевіч.