Ковалевська Василівна Софья
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ковалевська Василівна Софья

Ковалевська Софья Василівна [3(15) .1.1850, Москва, — 29.1(10.2) .1891, Стокгольм], російський математик, а також письменник і публіцист, перша жінка — член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1889), вибрана за уявленням академіків П. Л. Чебишева, Ст Р. Імшенецкого і В. Я. Буняковського . До. здобула всесторонню освіту і рано виявила неабиякі математичні здібності. З 1866 в Петербурзі До. брала уроки математики у відомого педагога А. Н. Страннолюбського. Доступ жінкам в Петербурзький університет у той час був закритий. У 1868 До., щоб мати можливість зайнятися наукою, вступила у фіктивний брак (що став пізніше фактичним) із Ст О. Ковалевським і в 1869 виїхала до Гейдельберг, де вивчала математику. У 1870 До. переїхала до Берліна, де 4 роки працювала в До. Вейерштраса, що погодився давати їй приватні уроки (у Берлінський університет жінки теж не допускалися). У 1874 на підставі трьох робіт До., представлених Вейерштрасом, Геттингенський університет заочно присудив їй міру доктора філософії. У 1874 До. повернулася до Росії, проте вона не змогла отримати місце в Петербурзькому університеті. Потім До. майже на 6 років відійшла від наукової роботи, зайнялася літературно-публіцистичною діяльністю, співробітничавши в газетах. У 1880 До. переїхала до Москви, але в університеті їй не дозволили складати магістерські іспити. У 1881 До. виїхала до Берліна, а потім до Парижа, намагаючись отримати місце професора на Вищих жіночих курсах у Франції. У 1883 повернулася до Росії. У листопаді 1883 виїхала до Швеції, отримавши запрошення шведського математика Г. Міттаг-Леффлера обійняти посаду приват-доцента в Стокгольмському університеті. У 1884 До. була призначена професором Стокгольмського університету. Протягом 8 років прочитала 12 курсів. До. була членом редколегії шведського журналу «Acta mathematica». У 1888 нею написана робота «Завдання про обертання твердого тіла довкола нерухомої крапки»; за цю роботу Паризька АН(Академія наук) присудила До. премію. За другу роботу про обертання твердого тіла (наступного року) До. була присуджена премія Шведської АН(Академія наук). До. — автор повести «Нігіліст» (1884), драми «Боротьба за щастя» (1887, спільно з шведською письменницею А. Ш. Леффлер), родинної хроніки «Спогаду дитинства» (1890), де До. розповідає про садибний побут 1860-х рр., про свою сестру А. Ст Корвін-Круковськой (по мужові Жаклар), згодом учасниці Паризької Комуни, про Ф. М. Достоєвськом.

 

 Соч.: Наукові роботи, М. — Л., 1948 (є бібл.); Спогади дитинства. Нігіліст. [Вступ. ст. Ст А. Путінцева], М., 1960; Спогади і листи, [М.], 1961.

  Літ.: Полубарінова-Кочина П. Я., Життя і діяльність С. Ст Ковалевської, М. — Л., 1950; Пам'яті С. Ст Ковалевської. Сб. ст., М., 1951: Леффлер А., Софья Ковалевська. Спогади, пер.(переведення) з швед.(шведський), СП(Збори постанов) БИ. 1893.

С. Ст Ковалевська.