Вейерштрас (Weierstraß) Карл Теодор Вільгельм (31.10.1815, Остенфельде, — 19.2.1897, Берлін), німецький математик. Вивчав юридичні науки в Бонні і математику в Мюнстере. Професор Берлінського університету (з 1856). Дослідження Ст присвячені математичному аналізу, теорії функцій, варіаційному численню, диференціальній геометрії і лінійній алгебрі. Ст розробило систему логічного обгрунтування математичного аналізу на основі побудованій ним теорії дійсних чисел. Він систематично використовував поняття верхньої і нижньої грані і граничної точки числової безлічі, дав строгий доказ основних властивостей функцій, безперервних на відрізку, і ввів в загальне вживання поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Попередником Ст в цих роботах був чеський математик Би. Больцано . Ст побудував приклад безперервної функції, що не має похідної ні в одній крапці, довів можливість скільки завгодно точного наближення многочленами довільної функції, безперервної на відрізку. Центральне місце в роботах Ст займає теорія аналітичних функцій, в основу якої Ст кладе статечні ряди. Ст належать: дослідження поведінки аналітичної функції в околиці ізольованої особливої крапки, побудову теорії аналітичного продовження, теорема про аналітичну суми що рівномірно сходиться ряду аналітичних функцій, розкладання цілих функцій в безконечні твори, основи теорії аналітичних функцій багатьох змінних, нову побудову теорії еліптичних функцій і роботи по теорії функцій алгебри і абельових інтегралів. До варіаційного числення відносяться: дослідження достатніх умов екстремуму інтеграла (умова Ст), побудова варіаційного числення для випадку параметричного завдання функцій, вивчення «розривних» рішень в завданнях варіаційного числення і ін. У диференціальній геометрії Ст вивчало геодезичні лінії (найкоротші лінії на поверхні) і мінімальні поверхні (поверхні мінімальної площі, натягнуті на заданий контур). У лінійній алгебрі Ст належить побудова теорії елементарних дільників.
Соч.: Matnematische Werke, Bd I—7, В.—Lpz., 1894—1927; Formein und Lehrsätze zum Gebrauche der elliptischen Functionen, bearb. und hrsg. von Н. A. Schwarz, 2 Ausg., Abt. I, B., 1893.
Літ.: Клейн Ф., Лекції про розвиток математики в 19 столітті, пер.(переведення) з йому.(німецький), ч. 1, М. — Л., 1937..