Кліше, штамп, явище індивідуальної або соціальної мови, при якій для позначення певного вмісту регулярно використовується яке-небудь одне з ряду синонімічних виразів. Що вживає До. сприймає його як загальноприйнятий зворот, обумовлений мовною нормою. Часто До., за походженням будучи образним або стилістично забарвленим вираженням, втрачає свою образність або стилістичне забарвлення (порівняємо, наприклад, «слізні благання», де «слізні» виступає як трафаретний епітет слова «благання» при природніших «наполегливі, принижені прохання»). Серед До. — трафаретні порівняння, метафори, наприклад «місто» — «мурашник», «серце» — «факел». До. особливо характерні для газетного і взагалі офіційного мови. Надмірне і недоречне вживання штампів робить актуальною боротьбу з ними. Мова, багата До., служить предметом осміяння в багатьох сатиричних творах (порівняємо пародіювання штампів у М. Зощенко, М. Булгакова, І. Ільфа і Е. Петрова і ін.).
