Клоака (біол.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Клоака (біол.)

Клоака (біологічне), розширена кінцева частина задньої кишки у деяких хребетних тварин. Стінка До. вистилає багатошаровим епітелієм. У ДО. відкриваються сечоводи, статеві протоки (семепроводи або яйцепроводи) і сечовий міхур. До. є в деяких круглоротих (міксин) і риб (акул, скатів, Двоякодихаючих, морських голок), у всіх земноводних, плазунів, птиць, а з ссавців — в клоачних . У останніх ссавців До. є лише на початку зародкового розвитку, потім вона розділяється на сечостатевий синус і кінцевий відділ прямої кишки, що відкриваються самостійними отворами — сечостатевим і заднепроходним (анальним). З випинання черевної стінки До. в земноводних утворюється сечовий міхур, а у зародків амніот — аллантоїс .