Кліматичні карти, карти, на яких за результатами багатолітніх спостережень представлений територіальний розподіл кліматичних умов. До. до. можуть складатися як для окремих характеристик клімату (температура, осідання, вологість повітря і ін.), так і для їх комбінацій, в земної поверхні і у високих шарах атмосфери (див. Аерокліматологія ) . До. до., з однією сторони, дають можливість найбільш зручного загального огляду кліматичних характеристик на великій площі і зіставлення їх значень в різних частинах даної території, з іншої — дають можливість шляхом інтерполяції визначати значення кліматичних характеристик в будь-якому окремому пункті.
До. до. відносяться найчастіше до окремих місяців року і до року в цілому, інколи до чотирьох сезонів року, до вегетаційного періоду і пр. На картах наземних метеорологічних станцій, що складаються за спостереженнями, атмосферний тиск дається приведеним до рівня морить; для температури повітря карти складаються як по дійсних її значеннях, що спостерігаються на рівні земної поверхні, так і по приведених до рівня морить. Поле тиску у вільній атмосфері представляється або за допомогою карт розподілу тиску на різних стандартних висотах, наприклад через кожен кілометр над рівнем морить, або за допомогою карт баричній топографії, на яких наносяться висоти (точніше — геопотенціали) головних ізобарічеських поверхонь (900, 800, 700 і т.д. мбар ) , відлічені від рівня морить. Температура і вологість повітря і вітер можуть відноситися на аерокліматичних картах або до стандартних висот, або до головних ізобарічеським поверхонь.
На картах таких кліматичних характеристик, як багатолітні середні величини (атмосферного тиску, температури і вологості повітря, сум опадів і т.д.) проводяться ізолінії, сполучаючі крапки з рівними значеннями даної характеристики: ізобари для тиску, ізотерми для температури, ізогієти для опадів і пр. На картах амплітуд (наприклад, річних амплітуд температури повітря, тобто різниць між середніми температурами найтеплішого і найхолоднішого місяця) проводяться ізамплітуди, на картах аномалій (наприклад, відхилень середньої температури кожного місця від середньої температури всього його широтного поясу) — ізаномали, і т.д. На До. до., що представляють повторюваність того або іншого явища (наприклад, річного числа днів з грозою або з сніговим покривом), проводяться ізолінії повторюваності; на До. до., що представляють дати настання того або іншого явища (наприклад, першого заморозку, появи або сходу снігового покриву) або визначеного значення метеорологічного елементу в річному ході (наприклад, переході середньої добової температури повітря через нуль), проводяться ізолінії дат — ізохрони і т.д. На картах вітру проводяться ізолінії середньої величини числового значення швидкості ізотахи; рівнодійні вітру і напряму переважаючих вітрів вказуються стрілками різної довжини або з різним оперенням; незрідка проводяться лінії струму . Для вільної атмосфери часто складаються карти зональною і меридіональною складових вітру. Атмосферний тиск і вітер на До. до. зазвичай поєднуються. На До. до. наносять також у відповідних місцях рази вітрів, криві розподіли інших метеорологічних елементів, графіки річного ходу елементів для окремих станцій і т.п.
Особливим виглядом До. до. є карти кліматичного районування, тобто розділення земної поверхні на кліматичних зони і області згідно тієї або іншої класифікації клімату.
До. до. часто об'єднуються в кліматичні атласи різного територіального обхвату (земної кулі, півкуль, материків, країн, океанів) або включаються в комплексні атласи. Окрім загальнокліматичних карт, велике практичне значення мають прикладні кліматичні карти і атласи. Найбільш багаточисельні аерокліматичні карти, аерокліматичні атласи і агрокліматичні карти .
