Клізма
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Клізма

Клізма (від греч.(грецький) klýsma — промивання), введення в пряму кишку через задній прохід яких-небудь рідин для звільнення кишечника при затримці стільця, вливання лікарських рідин або діагностичних засобів .

  Разлічают К.: очисні, послаблювальні, лікарські, діагностичні. Очисні До. — введення 1—1,5 л води (або мильного розчину) температурою 25—30 °С для збудження перистальтики (унаслідок роздратування слизистої оболонки кишечника) і розм'якшення твердого калу. Різновидом очисної До. є сифонова, при якій вода (0,5—1 л) вводиться багато разів і ритмічно за принципом сифона. Застосовується при парезах кишечника і сприяє відновленню перистальтики. Послаблювальні До. — введення 50—200 мл рослинної олії або 50—100 мл гіпертонічного розчину куховарської солі, сірчанокислої магнезії, сірчанокислого натрію; застосовують, коли небажана напруга при спорожненні кишечника. Лікарські До. — введення лікарських речовин, що безпосередньо впливають на слизисту оболонку кишки або в цілях всмоктування через стінку кишки (наприклад, при наполегливій блювоті). При необхідності введення в організм великих кількостей рідини призначається краплинна До. (при введенні по краплях рідина добре всмоктується). Введення розчинів глюкози і фізіологічного в До. застосовують виключно рідко. Для рентгенологічного дослідження в До. вводять контрастні речовини — діагностичні До.