Клодель (Claudel) Поль Луї Шарль Марі (6.8.1868, Вільнев-сюр-Фер, департамент Ен, — 23.2.1955, Париж), французький письменник і дипломат. Член Французької академії з 1946. Син охоронця заставних зобов'язань. Закінчив Школу права і політичних наук. Ліценціат права. Посол Франції в Японії (1921—26), США (1927—33) і Бельгії (1933—35). Драматург («Золота голова», 1890; «Розділ під південним сонцем», 1906); поет («Пізнання сходу», 1900; «П'ять великих од», 1910; «Військові поеми», 1922), естет («Поетичне мистецтво», 1907) і прозаїк («Образи і притчі», 1936). У релігійних вигадуваннях («Коментарі і тлумачення», т. 1—8, 1962—67) До. близький до неотомізму . Пошуки правди, живе відчуття історії, патріотизм повертали його з сфери абстрактною схоласти в світ живих пристрастей і соціальних битв (трагифарс «Ведмідь і місяць», 1927; антифашистський маніфест «Звернення до німецького народу» 29. X.1939; поема «Францію говорить», 1943, русявий.(російський) пер.(переведення) 1968), спонукали його вершити суд над буржуазним індивідуалізмом, культом грошей (драматична трилогія «Заручник», 1911; «Черствий хліб», 1918; «Принижений батько», 1920). Пафос театру До. — в звеличенні героїзму («Атласний черевичок», 1929) і самоотверженія особи («Книга Христофора Колумба», 1935) в ім'я пізнання світу, любові і громадського обов'язку (драматична ораторія «Жанна д''Арк на вогнищі», 1939).
Соч.: Ceuvres completes, t. 1—26, P., 1950—67; Ceuvres en prose, P., 1965; Journal, 1.1—2, P., 1968—69.
Літ.: Історія французької літератури, т. 3—4, М., 1959-63; Луначарський А. Ст, Драма Клоделя, Собр. соч.(вигадування), т. 5, М., 1965, с. 344—48; Таїров А. Я., Записки режисера, М., 1970: Entretiens sur P. Claudel. Sous la dir. de G. Cattaui et J. Madaule. P.— La Haye [1969]; Plourde M., P. Claudel, Montréal, 1970.
