Кларк (Clark) Джон Бейтс (26.1.1847, Провіденс, штат Род-Айленд, — 21.3.1938, Нью-Йорк), американський економіст, основоположник теорії граничної продуктивності, одній з головних догм буржуазної політичної економії. У 1872 закінчив Амхерстський коледж (США), потім вчився в університетах Гейдельбергськом (Німеччина) і Цюріхському (Швейцарія). З 1877 професор економіки у ряді американських коледжів, в 1895—1923 професор Колумбійського університету. Президент Американської економічної асоціації (1893—1895). Згідно сформульованої До. теорії граничної продуктивності (див. Продуктивності теорії ) , в процесі виробництва спостерігається убуваюча продуктивність праці і капіталу. Виходячи з явища убуваючій продуктивності, До. сформулював т.з. закон Кларка, по якому цінність (вартість) продукту визначається сумою граничних полезностей його властивостей. Праця і капітал, по До., виступають як рівноцінні чинники в утворенні цінності продукту. Тим самим обгрунтовуються домагання капіталіста на здобуття прибули. До. стверджував, що розподіл суспільного продукту здійснюється відповідно до вкладу кожного з чинників виробництва (праця, капітал, земля) в національний дохід, тим самим він намагався довести, що в капіталістичному суспільстві панує гармонія інтересів. Низький рівень заробітної плати До. пояснював надмірно швидким зростанням робочого населення (див. також Ставлення теорія ) . На початку 20 ст До. виступив із захистом трестів, стверджуючи, що фактично вони не є монополіями, т.к. не здійснюють повного контролю над ринком. Апологетичні теорії До. використовуються сучасними буржуазними економістами.
Соч.: The philosophy of wealth, Boston, 1886; Capital and its earnings. Bait., 1888; The control of trusts, N. Y. — L., 1901; The problem of monopoly, N. Y. — L., 1904; Essentials of economic theory, N. Y., 1907; The distribution of wealth, N. Y. — L., 1908; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Розподіл багатства, М. — Л., 1934.
