Ставлення теорія (англ. imputation), буржуазна теорія, що стверджує, що кількісно певна частина продукції і її вартості зобов'язана своїм походженням праці, а джерелом іншої частини нібито є капітал, що ототожнюється із засобами виробництва. Ст т. направлена на затушовування експлуатації робочого класу буржуазією. Насправді, проте, лише праця (і притому абстрактний) створює вартість і додаткову вартість засоби ж виробництва не створюють нової вартості, їх вартість переноситься на товар, що виготовляється, завдяки корисному характеру конкретної праці робітників.
Ст т. базується на так званій теорії чинників виробництва, висунутій французьким вульгарним економістом Же. Б. Сіємо, розроблена американським економістом Дж. Б. Кларком в роботі «Розподіл багатства» (1899, русявий.(російський) пер.(переведення) 1934). Прибічники Ст т. бачать її головну завдання в з'ясуванні того, походження якої частини багатства можна приписати (поставити) окремо праці і капіталу. Для обгрунтування Ст т. буржуазні економісти виходять з помилкової ідеї убуваючої продуктивності чинників виробництва у міру збільшення їх кількості. Група робітників, найнята останньою, матиме найменшу продуктивність праці і вироблятиме найменший, так званий граничний, продукт, яким визначається, у відповідності с В. т., «доля праці». Різниця між «продуктом промисловості» і «продуктом праці» (останній визначається як твір продукту, створеного «граничним» робітником, на загальне число робітників) «ставиться» капіталу і іменується «продуктом капіталу». На цій підставі Кларк стверджує, що робітники привласнюють весь продукт своєї праці і не піддаються експлуатації.
Основну ідею Ст т. можна ілюструвати цифровим прикладом. Якщо продукція, вироблювана першою групою робітників, наприклад в 10 чоловік, дорівнює 100 одиницям, то при додаванні наступних 10 чоловік приріст продукції складе 90 одиниць, а ще 10 додаткових робітників дадуть приріст продукції в 80 одиниць. У такому разі гранична продуктивність праці робітника дорівнюватиме 8 одиницям (80: 10). Труду, по Кларку, можна «поставити» (8 ´ 30) 240 одиниць продукції з 270 одиниць. Різниця ж між сукупною продукцією і «продуктом праці», тобто 270—240 = 30 одиниць, слідує «поставити» капіталу і вважати «продуктом капіталу».
Як аргументація, так і виводи Ст т. неспроможні. Ст т. побудована на спотворенні законів, що визначають співвідношення речових і особистих елементів виробництва, раніше всього закону зростання органічної будови капіталу. Відповідно до цього закону прогрес продуктивних сил виражається в зростаючій кількості засобів виробництва (як за вартістю, так і тим більше в натуральному вираженні) що доводяться на одного робітника, що супроводиться не падінням, а зростанням продуктивності праці. Як і теорія убуваючої родючості грунту, концепція убуваючої продуктивності чинників виробництва заснована на абстрагуванні від технічного прогресу. Сама ідея «граничної продуктивності» і «граничного продукту праці» виявляється апологетичною вигадкою, направленою до виправдання капіталістичного прибутку і капіталістичних буд в цілому. Насправді вся вартість товарів створюється лише працею і може бути «поставлена» лише праці, капітал же не створює вартості. В той же час робочі отримують далеко не всю створену ними вартість. В кращому разі у вигляді зарплати вони отримують еквівалент вартості своєї робочої сили, тоді як інша частина створеною робітниками вартості — додаткова вартість — без жодного еквіваленту вилучається у них і привласнюється буржуазією. Тому відділення «продукту праці» від уявного «продукту капіталу» позбавлено економічного сенсу.
Ст т. в різних формах широко поширена в сучасній буржуазній політекономії.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, гл.(глав) IV—V; його ж: Капітал, т. 3, гл.(глав) 48, там же, т. 25, ч. II; його ж, Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу»), там же, т. 26, ч. III, с. 471—550, додаток пп. 1—5; Кларк Д. Би., Розподіл багатства, пер.(переведення) з англ.(англійський), М. — Л., 1934, гл.(глав) 21; Самуельсон П., Економіка, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1964, гл.(глав) 26; Критика буржуазних економічних теорій, під ред. М. Н. Риндіной, М., 1960, с. 89—98; Никітін С. М., Теорії вартості і їх еволюція, [М-код.,1970], гл.(глав) VI.
