Київський університет ім. Т. Р. Шевченка, організований в 1834 в Києві (попередником До. в. була Києво-могилянська академія ) у складі філософського факультету з історико-філологічним і фізико-математичному відділеннями, які потім виділилися в самостійні факультети; у 1835 відкрився юридичний факультет і в 1841 — медичний. У складі 4 факультетів університет функціонував до 1920. У дореволюційному університеті викладали відомі учені: Н. І. Костомаров, М. Ст Довнар-Запольський, М. А. Максимович, Ст Н. Перетц, А. Ф. Кистяковський, До. П. Неволін, М. Ф. Владімірський-буданов, Ст П. Ермаков, Д. А. Граве, М. П. Авенаріус, Н. Н. Шиллер, П. П. Алексєєв, М. А. Бунге, С. Н. Реформатський, До. М. Феофілактов, Н. І. Андрусов, П. А. Тутковський, До. Ф. Кеслер, А. О. Ковальовський і ін., поет Т. Р. Шевченка, один з перших в Росії пропагандистів марксизму Н. І. Зібер. Почесними членами університету були І. С. Тургенев, Д. І. Менделєєв, Н. Е. Жуковський, П. П. Семенов Тян-Шанський. При університеті працювало 10 наукових суспільств. У 1861—1917 видавалися щомісячні «Університетські вісті». До 1917 університет закінчило близько 20 тис. чоловік.
В 1920—33 на базі До. в. функціонували інститути народної освіти, соціального виховання, професійної освіти. У 1933 До. в. був відновлений у складі 6 факультетів. У 1939 До. в. привласнено ім'я Т. Р. Шевченка. У 1942—43 університет знаходився в евакуації в р. Кзил-орді і склав разом з Харківським університетом Об'єднаний український університет.
В 1944 університет відновив свою діяльність в Києві.
В складі До. в. (1972): факультети — біологічний, геологічний, географічний, економічний, кібернетики механіко-математичний, фізичний, радіофізичний, хімічний, журналістики, романо-германської філології, філологічний, історичний, філософський, юридичний, міжнародних відносин і міжнародного права, підвищення кваліфікації викладачів природних наук, підготовчий (для іноземних громадян), вечірнє і заочне відділення, аспірантура (викладання ведеться на українській і російській мовах); 135 кафедр, інститут підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук, науково-дослідний інститут фізіології, обчислювальний центр, науково-дослідний сектор, проблемні лабораторії, астрономічна обсерваторія, Канівське учбово-дослідницьке господарство, учбово-дослідна база, ботанічний сад, музеї, кіностудія учбових фільмів, фізико-математична школа-інтернат; у науковій бібліотеці 1,5 млн. одиниць зберігання. У 1972 в До. в. виучувалися близько 22 тис. студентів, працювало понад 1,5 тис. викладачів, в тому числі 29 академіків і член-кореспондентів АН(Академія наук) УРСР, 164 професори і доктори наук, понад 700 доцентів і кандидатів наук. З університетом пов'язана діяльність видних учених (А. Е. Кримський, Л. А. Булаховський, А. І. Белецкий, А. Ст Паладії, Н. М. Крилов, Н. Н. Боголюбов, М. А. Лаврентьев, А. І. Кипріянов, І. І. Шмальгаузен і ін.).
За роки Радянської влади До. в. підготував понад 50 тис. фахівців.
До. в. видає (на укр.(український) яз.(мова)) «Наукові записки» (з 1935), «Науковий щорічник» (з 1957), «Вісник Київського університету» (з 1958). У 1959 До. в. нагороджений орденом Леніна.
