Київське повстання 1113, антифеодальне повстання міських низів Києва, холопів і, можливо, сільського населення Київської землі. Було викликано незадоволеністю політикою князя Святополка Ізяславіча, підвищенням цін на хліб, голодом і направлено проти зловживань княжої адміністрації, що спекулювала хлібом і сіллю, проти закабалення вільних жителів лихварями. Повстання спалахнуло відразу після смерті Святополка. Повсталі розгромили двір боярина Путяти Вишатіча і кинулися на володіння лихварів-євреїв. Злякана боярська верхівка Києва добилася згоди Володимира Всеволодовича Мономаху стати київським князем. Мономаху удалося погасити повстання шляхом видання нових законів, що містили деякі поступки повсталим (т.з. Статут Володимира Мономаха 1113 ) .
Літ.: Тіхоміров М. Н., Селянські і міські повстання на Руси Х-Хiii вв.(століття), М., 1955, с. 130—48; Мавродін Ст, Народні повстання в древній Руси XI—XIII вв.(століття), М., 1961.
