Киріллов Володимир Тимофійович [2(14) .10.1890 — 18.12.1943], російський радянський поет. Народився в селі Харіно Духовщинського повіту, нині Смоленської області, в селянській сім'ї. Учасник Лютневою і Великою Жовтневою соціалістичною революцій. У пресі виступив в 1913. Діяч Пролеткульта і «Кузні» . В 1918 опублікував збірку «Вірша». Вірші До. «Я підслухав ці пісні близьких, радісних століть» (1917), «Залізний месія» (1918), «Матросам» (1918), «25 Жовтня» (1922) і ін. пройняті пафосом революційної боротьби, колективізму і пролетарського інтернаціоналізму. Їм властиві гиперболізм, абстрактна символіка, деяка архаїстічность мови.
Соч.: Ліричний вечір, М., 1927 (совм. з М. П. Герасимовим); Вірші. [Вступ. ст. До. Зелінського], М., 1958; Вірші і поеми. [Вступ. ст. Яскраво-червоний. Суркова], М., 1970.
Літ.: Паперний З., Пролетарська поезія перших років радянської епохи, в збірці: Пролетарські поети перших років радянської епохи, Л., 1959; Трофімов І. Т., Письменники Смоленщини. Біобібліографіч. довідник, Смоленськ, 1959.
