Киріленко Андрій Павлович [р. 26.8(8.9) .1906, Алексєєвка, нині Білгородської області], радянський державний і партійний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1966). Член КПРС з 1931. Народився в сім'ї кустаря. Після закінчення сільської школи (1920), потім профтехшколи (1925) працював на підприємствах Воронежської області і на шахті. У 1929—30 на комсомольській, радянській і кооперативній роботі. З 1936, після закінчення Рибінського авіаційного інституту, інженер-конструктор на авіазаводі. У 1938 другий секретар Ворошиловського райкому КП (б) України в м. Запоріжжя. У 1939—1941 другий секретар Запорізького обкому КП (б) України. У 1941—42 в Радянській Армії, член Військової ради 18-ої армії Південного фронту. У 1942—44 уповноважений ГК(Цивільний кодекс) Про(Державний комітет оборони) на авіаційному заводі. У 1944—1947 другий секретар Запорізького обкому КП (б) України. У 1947—50 перший секретар Миколаївського, в 1950—55 секретар Дніпропетровського, в 1955—62 перший секретар Свердловського обкомів партії. З травня 1962 по квітень 1966 перший заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР. З квітня 1966 секретар ЦК КПРС. Делегат 18-ої конференції ВКП (б) (лютий 1941), 19—24-го з'їздів партії; на 20, 22, 24-м-код з'їздах обирався членом ЦК КПРС. На 16—18-м-коді з'їздах КП України був вибраний членом ЦК КП України. У 1957—61 кандидат в члени Президії ЦК КПРС, з квітня 1962 по квітень 1966 член Президії ЦК КПРС, з квітня 1966 член Політбюро ЦК КПРС. Член делегації КПРС на московській міжнародній Нараді комуністичних і робочих партій в 1969. Очолював делегації КПРС на з'їздах компартій Чилі (1965), Франції (1970) і делегацію КПРС до Італії (1968). Депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань; депутат і член Президії Верховної Ради РРФСР 5—7-го скликань; депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, а також медалями.
