Кирило Туровський (імовірно 1130-і рр., р. Турів, нині Гомелської області, — не пізніше 1182), церковний діяч і письменник Древній Русі. Ставши єпископом Турова, прославився як письменник і проповідник. Автор викривальних вигадувань проти ростовського єпископа — «єретика» Федорца («Притча про сліпого і хромце»), листів до князя Андрія Боголюбському, «слів» на церковні свята, що свідчать про високу культуру ораторського мистецтва в Древній Русі. Найбільш поетичне «Слово на антипаску (Фоміну тиждень)», де автор говорить про весну і природу, що прокидається.
Літ.: Еремін І. П., Літературна спадщина Кирила Туровського, «Труди Отдела староруської літератури», 1955—58, т. 11-13, 15; його ж, Ораторське мистецтво Кирила Туровського, там же, 1962, т. 18.
