Кирпонос Михайло Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кирпонос Михайло Петрович

Кирпонос Михайло Петрович [9(21) .1.1892, село Вертієвка, нині Ніжинського району Чернігівської області, — 20.9.1941, біля хутора Дрюковщина Лохвіцкого району Полтавської області], радянський воєначальник, генерал-полковник (1941), Герою Радянського Союза (21.3.1940). Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї українського селянина-бідняка. У 1915 покликаний в армію, закінчив військово-фельдшерську школу (1917). У серпні 1917 був вибраний головою солдатського полкового комітету, в листопаді — головою Ради 26-го стрілецького корпусу. Один з організаторів повстанських загонів на Україні. Учасник Громадянської війни 1918—20. З 1918 начальник штабу, помічник командира і командир полку. З 1922 помічник начальника і комісар школи червоних старшин. У 1927 закінчив Військову академію ним. М. Ст Фрунзе, був начальником штабу стрілецької дивізії, начальником і воєнкомом Казанського військового училища (1934—39). У радянсько-фінляндській війні 1939—40 командував 70-ою стрілецькою дивізією. З квітня 1940 командир стрілецького корпусу, з червня 1940 командувач військами Ленінградського, з лютого 1941 — Київського військового округів. З початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 командувач військами Південно-західного фронту. Після залишення Києва під час виходу з оточення був смертельно поранений. Після війни останки перенесені до Києва.