Кирпотін Валерій Якович [р. 29.10(10.11) .1898, Каунас], радянський літературознавець, літературний критик, заслуженого на діяча науки РРФСР (1969). Член КПРС з 1918. Учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив інститут червоної професури (1925). Працював в апараті ЦК ВКП (б) (1932—36). У 1932—34 секретар Оргкомітету СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР). З 1956 професор Літературного інституту ним. М. Горького. К.— автор робіт про письменників російській революційній демократії, дослідник творчості Ф. М. Достоєвського. Виступає із статтями про радянських і зарубіжних письменників, по теорії соціалістичного реалізму. Для До. характерний інтерес до естетичних поглядів, світогляду письменника, до соціально-психологічного дослідження його особи. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Радикальний різночинець Д. І. Пісарев, [Л.], 1929; Михайло Євграфович Салтиков-щедрін. Життя і творчість, М., 1955; Ф. М. Достоєвський. Творча дорога (1821—1859), [2 видавництва], М., 1960; Пафос майбутнього, М., 1963: Достоєвський в шестидесяті роки, М., 1966; Розчарування і крах Родіона Раськольникова, М., 1970; Вершини. Пушкін. Лермонтов. Некрасов, М., 1970; Достоєвський—художник, М., 1972.
