Кирсанова Клавдія Іванівна (16.3.1887, Кулебаки, нині області Горького, — 10.10.1947, Москва), радянський партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народилася в сім'ї службовця Кулебакського заводу. Виключена з гімназії за участь в революційному русі. Під час Революції 1905—07 вела партійну роботу в Пермській організації РСДРП. Піддавалася репресіям; відбувала 4 роки каторги. У Якутському засланні стала дружиною Їм. Ярославського . Після Жовтневого революції 1917 голова Ради в Надеждінське (нині Серов). Була головою Військової ради Верхатурського округа, член Військової колегії 3-ої армії Східного фронту. З 1918 секретар Хамовнічеського райкому РКП (б) в Москві. Була делегатом 8-го з'їзду РКП (б). З осені 1919 очолювала політвідділ Пермського губернського військкомату. З вересня 1920 секретар Омського міськкому партії. У 1922—24 заступник ректора Комуністичного університету ним. Я. М. Свердлова в Москві. У 1938 очолювала Відділ вузів Всесоюзного комітету у справах вищої школи при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. З 1941 працювала в агітаційно-пропагандистському відділі ЦК ВКП (б) лектором. З 1945 вела роботу в Міжнародній демократичній федерації жінок, член Президії Антифашистського комітету радянських жінок. Нагороджена орденом Леніна і орденом Червоної Зірки.
Літ.: Громова І., Клавдічка, в кн.: Жінки російської революції М., 1968.
