Кератини
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кератини

Кератини (від греч.(грецький) kéras, рід.(народився) відмінок kératos — ріг), фіблярні білки, волокна яких входять до складу рогового шару шкіри, волосся, шерсті, пір'я, луски, нігтів, рогів, дзьоба, копит. Нерастворіми у воді і органічних розчинниках, стійкі до дії протеолітичних ферментів. Методом рентгеноструктурного аналізу встановлено, що поліпептидні ланцюги До. можуть бути в скрученій і розтягнутій формі. Структура нерозтягнутих волокон (т.з. а-структура) характерна для До. ссавцям; у плазунів і птиць (наприклад, в пір'ї) зустрічається також розтягнута форма До. (b-структура). Нерозчинність До. обумовлена наявністю між поліпептидними ланцюгами поперечних дисульфідних зв'язків. Основний структурний елемент А-до.— циліндрові мікрофібрили (діаметр 75 А), що складаються з тих, що спіралізують, скручених попарно протофібрілл. До. ссавцям розрізняються головним чином по амінокислотному складу і за способом упаковки мікрофібрил, а також по кількості матриксу — білка з високим вмістом сірки, в який вони занурені.

  Літ.: Фінеан Дж., Біологічні ультраструктури, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1970; Фрейзер P., Кератини, в сб.(збірка): Молекули і клітки, пер.(переведення) з англ.(англійський), ст 5, М., 1970.

  Ст О. Шпікитер.