Кератит (від греч.(грецький) kéras, рід.(народився) відмінок kératos — ріг) запалення рогової оболонки ока. До. виникає при дії яких-небудь зовнішніх чинників (екзогенні До.), переважно інфекційних, або при загальних захворюваннях організму (ендогенні До.) Причиною До. можуть бути також механічні, термічні, хімічні, променеві травми, деякі види вітамінної недостатності. До. виявляються світлобоязню, сльозотечею болем, почервонінням ока, набряклістю рогівки, порушенням її прозорості (розвиток в ній запального інфільтрату), а інколи втратою чутливості рогівки, вростанням в неї новоутворених судин. Тривалість і течія До. залежать від причини запалення, при інфекційних До. — від вигляду і вірулентності мікроорганізмів, а також від реактивності і стану організму. Часто в результаті До. у рогівці залишаються стійкі, в одних випадках невеликі і малопомітні, в інших — обширні і інтенсивні помутніння (більма), що є незрідка причиною пониження зору, особливо якщо вони розташовуються в центральній протизіничній частині рогової оболонки. Розрізняють До. поверхневі і К. глибокі. З поверхневих екзогенних До. найчастіше зустрічаються: катаральний До., що розвивається у зв'язку з інфекційним кон'юнктивітом; герпетичний До. — результат вірусної поразки ока; До. при епідемічному аденовірусном кон'юнктивіті; повзуча виразка рогівки — важке гнійне захворювання, що викликається зазвичай пневмококовою інфекцією і що виникає незрідка після невеликих пошкоджень рогової оболонки (попадання дрібних чужорідних тіл, подряпини); До. при бленореї, дифтерії, трахомі і ін.
З поверхневих ендогенних До. частіше зустрічається фліктенулезний До., як вираження алергії, спостережуваній у дітей і підлітків при туберкульозній інтоксикації; при цій формі До. зазвичай буває двостороннім і схильним до рецидивам. Типовою формою глибокого ендогенного До. є паренхіматозний До. при природженому сифілісі; спостерігається в дитячому і юнацькому віках, буває, як правило, двостороннім, відрізняється тривалою течією, характеризується дифузною інфільтрацією рогівки, часто з вростанням в неї судин; зір, на початку сильний що знижується, може надалі, при розсмоктуванні інфільтрації, значно покращати або навіть відновитися. Глибокий До. при туберкульозі приголомшує зазвичай одне око, залишає після себе інтенсивне помутніння рогівки.
Лікування До. повинно бути направлено на ліквідацію причини захворювання; при інфекційних До. місцево застосовують антибіотики або сульфаніламідниє препарати; при більмах, що значно знижують зір, — хірургічне лікування (кератопластика).
Літ.: Барбель І. Е., Хвороби рогової оболонки, в кн.: Багатотомне керівництво по очних хворобах, т. 2 кн. 1, М., 1960 (бібл.).
