Катаральна лихоманка овець, неконтагіозне вірусне трансмісивне захворювання овець, що характеризується поразкою слизистої оболонки ротової порожнини, опуханням мови, лихоманкою. До. л. о. вперше виявлена в Африці в 1876; зустрічається також в США, на Близькому Сході і в країнах Піренейського півострова. У СРСР ДО. л. о. не реєструється. Зважаючи на особливу небезпеку До. л. о. віднесена до групи хвороб, включених в конвенцію для обов'язкового сповіщення міжнародного бюро епізоотій. У природних умовах до хвороби сприйнятливі вівці, особливо ягнята, і у меншій мірі велика рогата худоба, кози, антилопи. Джерело інфекції — хворі вівці, що перехворіли, в крові яких вірус може зберігатися до 4 мес . Переносниками збудника До. л. про, є кровососучі комахи з роду Culicoides. У Африці, очевидно, природним резервуаром збудника До. л. о. є дикі тварини (антилопи). До. л. о. — сезонне захворювання, спостерігається переважно в низовинних місцевостях в теплу пору року з рясними осіданнями. Специфічне лікування не розроблене. Тварини, що перехворіли, набувають стійкого імунітету. Профілактика і заходи боротьби — карантин, вакцинація овець в угрожаємой зоні.
Літ.: Маловивчені захворювання сільськогосподарських тварин, під ред. Я. Р. Коваленко [і ін.], М., 1967.
