Картельна ціна, єдина монопольна ціна, що фіксується учасниками національного картеля на основі загальної угоди з метою не допустити з боку окремих фірм, що входять в картель, збиття цін. До. ц. може мати вигляд єдиної шкали цін на всі види продукції, що підлягають картельному регулюванню, коли продукція фірм, що входять в картель, значно диференційована. До. ц., як правило набагато перевищує ціни, що передували картельній угоді, вона повинна забезпечити середній прибуток найменш ефективній фірмі з числа тих, що входять в картель. Останні фірми-учасниці отримують монопольний прибуток, розміри якої визначаються різницею між витратами їх виробництва і витратами виробництва найменш ефективного учасника. Таке регулювання ціни можливе лише на основі спільного обмеження виробництва і збуту продукції. Стійкість До. ц. визначається рядом чинників, якось: можливість усунення або включення в картель аутсайдерів; відсутність конкуренції замінників, здатних перемкнути на себе частину попиту на продукцію картеля; відсутність сил, ведучих до підривання картеля зсередини (наприклад, в результаті застосування прихованих знижок до встановленої ціни) і так далі До. ц. є одній з найбільш явних форм монопольної ціни, існування якої у багатьох випадках веде до тривалої затримки технічного прогресу в картелізованій галузі.
