Каролінги
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Каролінги

Каролінги (позднелат. Carolingi, франц.(французький) Carolingiens, йому.(німецький) Karolinger), королівська і імператорська династія у Франкськом державі, що отримала назву на ім'я Карла Великого ; в 751 змінила Меровінгов, припинила існування в 10 ст Початок піднесення До. (Піпінідов) відноситься до 7 ст, коли їх родоначальник Піпін Ланденський зробився майордомом Австразії . Його внук Піпін Герістальський (помер в 714) володарював як майордом над всім Франкським державою, а правнук Карл Мартелл (майордом в 715—741) своєю енергійною діяльністю ще більш укріпив могутність До. і підготував грунт для династичного перевороту, здійсненого в 751 його сином Піпіном Коротким, першим франкським королем з династії К. Апогея своєї могутності До. досягли при Карлі Великому (правив в 768—814, з 800 імператор), що підпорядкував собі обширну територію майже всієї Західної Європи. Після нього імператорська корона перейшла до його сина Людовіку Благочестивому (правив в 814—840). Верденським договором 843 імперія була розділена між синами Людовика Благочестивого — Лотарем, Людовиком Німецьким і Карлом Лисим. Карл III Товстий (імператор в 881—887) ще раз ненадовго об'єднав імперію. Після її остаточного розпаду До. правили: у Італії — до 905, у Восточно-Франкськом королівстві (Німеччині) — до 911, в Западно-Франкськом королівстві (Франції) — до 987.

  Літ. див.(дивися) при ст. Карл Великий, Франкськоє держава .