Меровінги (позднелат. Merovingi), перша королівська династія у Франкськом державі (припинилася в 751). Легендарний родоначальник — Меровей (Merovaeus, звідси назва династії). В період правління М. у франків зароджуються феодальні стосунки.
Головні представники М.: Хильдерік I (правив в 457—481), фактичний засновник династії; Хлодвіг I (правив в 481—511); Хильперік I (правив в 561—584 на частини франкських земель з центром Суассон); Сигеберт I (правив в 561—575 в Австразії ) , Хлотарь II (у 584—629, в Нейстрії — до 613); Дагоберт I (у 629—639); Хильдерік III (у 743—751), був повалений Піпіном Коротким . Наступників Дагоберта I називали «ледачими королями», фактично влада при них знаходилася в руках майордомов .
Літ.: Тьеррі О., Розповіді з часів Меровінгов, в його кн.: Ізбр. соч.(вигадування), пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1937.
