Кармати, прибічники однієї з двох гілок (підсект) мусульманської секти шиїта ісмаїлітов . Підсекта До. виникла в 9 ст в Південній Месопотамії. Основну масу До. складали селяни, кочівники-бедуїни, ремісники. З кінця 9 ст До. очолювали ряд антифеодальних повстань проти Аббасидов (найбільш великі в Південній Месопотамії близько 890—906; у Бахрейні, 894—899; у Сирії, 900—902). Соціальний ідеал До. — відновлення громадської власності на землю, загальну рівність, яка, проте, не поширювалася на рабів, — вони повинні були належати не окремим особам, а общині в цілому. Про релігійно-філософські погляди До. див.(дивися) в ст. Ісмаїліти . До 899 До. опанували Бахрейн і створили свою державу в Ель-Ахсе (Східна Аравія) яке проіснувало до кінці 11 ст У державі До. переважали вільні землероби і ремісники; вони не платили податків. Держава володіла 30 тис. рабів (працювали на полях, в садах, на ремонті млинів і ін.). Напади До., непримиренних противників суннізма, на суннітськие області (наприклад, в 930 на мекку) супроводилися грабежами, різаниною, угоном в рабство мирних жителів. Це відштовхнуло від До. широкі народні маси, що співчували соціальному ідеалу До., але не що розділяли їх релігійних вірувань. Придушення повстань До., жорстоке їх переслідування Газневідамі, внутрішні розбрати ослабили До. В кінці 11 — початку 12 вв.(століття) підсекта До. фактично припинила існування.
Літ.: Беляєв Е. А., Мусульманське сектантство, М., 1957; Бертельс А. Е., Насир-і Хосров і ісмаїлізм, М., 1959; Петрушевський І. П., Іслам в Ірані VII—XV вв.(століття), Л., 1966, гл.(глав) XI (детальна бібл.).
