Карельський перешийок
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Карельський перешийок

Карельський перешийок, перешийок між Фінською затокою Балтійського моря і Ладозьким озером, в Ленінградській обл. РРФСР. На Ю. граничить з Пріневськой низовиною. Складний на С. головним чином гранітами і гнейсамі, в центрі і на Ю. — льодовиковими, озерно-льодовиковими відкладеннями (піски з галькою, суглинки, глини і тому подібне). Характеризується грядковим рельєфом з переважаючими висотами близько 50 м-код, в південній частині — горбисто-моренним: ози, ками і моренні плато (Лемболовськая піднесеність висота до 173 м-код ) . До. п. перетинається багатоводному р. Вуоксой. Багаточисельні озера льодовикового походження. Переважають хвойні ліси (на С. — ялинові, на Ю. — сосняки). На До. п. розташовані міста Виборг, Пріозерськ, Всеволжськ, на побережжя Фінської затоки — багаточисельні дачні селища і курорти (Сестрорецк, Зеленогорськ, Репіно і ін.), що входять в Ленінградський курортний район . Розвинений туризм.

загрузка...

  З кінця 9 ст До. п. — частина території Русі. На початку 17 ст захоплений Швецією. По Ніштадтському мирному договору 1721 До. п. повернений Росії. У 1918—40 велика частина До. п. входила до складу Фінляндії. У 1927—39 на До. п. за допомогою західно-європейських держав була створена сильна укріплена смуга (див. Маннергейма лінія ). Після радянсько-фінляндської війни 1939—40, за мирним договором від 12 березня 1940, До. п. відійшов до СРСР. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 До. п. в липні 1941 був окупований німецько-фінляндськими військами. В результаті Виборгськой операції 1944 До. п. був звільнений Радянською Армією і, згідно з перемир'ям 19 вересня 1944, знов увійшов до складу СРСР.

  Багато місць на До. п. мають історичне значення: російській фортеці Корела, Тіверськ (13 ст), Горіхів (14 ст); шведська фортеця Виборг (14—18 вв.(століття)). У селищі Куоккала (нині Репіно) в 1902—30 жив російський художник І. Е. Ріпин. На До. п. в період 1906—1917 неодноразово проживав Ст І. Ленін; будинки-музеї Леніна у Виборге і Ільічеве, пам'ятники-музеї — «Сарай» (селище Розливши) і «Курінь» (Сестрорецкий Розливши). У місцях, де відбувалися запеклі бої в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, — на Лемболовськой піднесеності, у Всеволжське, Виборге і ін. створені меморіальні комплекси («Лемболовськая твердиня», «Румболовськая гора» і ін.). Уздовж транспортної магістралі, що сполучала Ленінград з тиловими районами країни (див. «Дорога життя» ), встановлені меморіальні стовпи, а на березі Ладозького озера — скульптурна композиція «Розірване кільце».