Карельська складчастість, сукупність тектонічних процесів (складчастості, горотворення, гранітообразованія і регіонального метаморфізму), що завершили накопичення геосинклінальних товщ нижнього і середнього протерозоя східні частини Балтійського щита. Час прояву До. с. розділяється на дві епохи (фази) — раннекарельськую (~ 2000—1900 млн. років) і позднекарельськую (~ 1750—1650 млн. років). У західній Фінляндії аналогом До. с. була свекофенськая складчастість. У раннекарельськую епоху сталася часткова, а в позднекарельськую — повна стабілізація більшої частини Балтійського щита.