Капіляроскопія (від капіляри і греч.(грецький) skopéo — дивлюся), метод прижиттєвого вивчення оглядом (під збільшенням) капілярів епітеліальних або ендотеліальних покривів тварин і людини (шкіра, слизисті оболонки і ін.). У людини досліджують капіляри шкірної складки нігтьового ложа, де вони найбільш доступні спостереженню. Для До. використовують мікроскоп або спеціальний апарат — капіляроскоп. Збільшення мікроскопа в 20—100 разів після нанесення на шкіру краплі прояснюючого масла, хороше бічне освітлення забезпечують хорошу видимість. Зміни капілярів спостерігаються при порушеннях периферичного кровообігу різного походження (при судинних неврозах, ранніх стадіях сердечної недостатності, облітеруючому ендартеріїте і ін.). Зміни, видимі при До., не є строго специфічними для того або іншого патологічного стани; вони виникають як пристосовний механізм при порушенні загального кроветока. Тому До. є лише додатковим діагностичним методом в загальноклінічному дослідженні.
