Каппадокия (греч. Kappadokfa), древня область в центральній частині Малої Азії. Прадавнє населення До. називало себе хаттамі. В середині 3-го тис. до н.е.(наша ера) в До. із З.-З.(північний захід) почали вторгатися індоєвропейські племена: до 18—17 вв.(століття) до н.е.(наша ера) завершилося їх змішення з частиною хаттов (народність, що утворилася від цього змішення, відома під назвою хетти ) . В 20—19 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в До. існували ассирськие торгівельні колонії. На території До. у 80-х рр. 19 ст було знайдено так звані каппадокийськие таблички з архіву древнеассирійськой колонії Канес (в Кюль-Тепе, Туреччина). На території До. у 2-м-коді тис. до н.е.(наша ера) знаходилося основне ядро Хеттського царства . На початку 6 ст до н.е.(наша ера) До. була завойована Мідією, а з 2-ою половини 6 ст До. — частина персидського царства Ахеменідов. В цей час До. ділилася на 2 сатрапії: Велику До., займаючу внутрішню області (головний р. Мазака), і Малу До., по побережжю Чорного моря, або Понт (головний м. Синоп). Згодом назва До. збереглося лише за першою. У 4 ст до н.е.(наша ера) До. номінально входила в державу Олександра Македонського. В кінці 4 ст підпорядкована Сельовкидам, але в середині 3 ст стала самостійним царством. З 1 ст до н.е.(наша ера) знаходилася залежно від Риму, а з 17 н.е.(наша ера) стала римською провінцією. Входила до складу Візантійської імперії, в 1074 була захоплена сельджукамі. З 15 ст — у складі імперії Османа.
Літ.: Рановіч А., Східні провінції Римської імперії в I—III вв.(століття). М. — Л., 1949; Голубцова Е. С., Нариси соціально-політичної історії Малої Азії в I—III вв.(століття), М., 1962; Göetze A.. Kleinasien, 2 Aufl., Münch., 1957.
