Казанський великий драматичний театр російський ім. Ст І. Качалова, один із старих російських театрів. Перші театральні вистави почалися в Казані в 18 ст У 1791 тут відкрився публічний напівлюбительський театр.(театральний) У 1803 в спеціально побудованому театрі почала виступати професійна трупа кріпосних акторів; великий вплив на розвиток театру мав відомий актор і драматург П. А. Плавильників, який багато в чому визначив демократичну спрямованість репертуару. Ставилися п'єси «Недоросток» Фонвізіна (1804), «Бурлака» і «Ермак» Плавільщикова (обидві в 1805). У 30—40-і рр. в Казані гастролювали видатні російські актори П. С. Мочалов, М. С. Щепкин і ін. У 1852 було збудовано кам'яну театральну будівлю. До 1858 першу постійну трупу театру очолював Н. До. Мілославський. У подальші роки театром керували актор і режисер П. М. Медведев (1866—1872, 1874—80, 1885—88), антрепренер М. М. Бородай (1895—1900), Н. І. Собольщиков-Самарін (1901—07) і ін. В цей час основу репертуару складала головним чином класична драматургія. Тут виступали Ст Н. Давидов, П. А. Стрепетова, М. Г. Савіна і ін. У 1897—1900 в театрі працювало Ст І. Качалов. Після Жовтневої революції місто стало крупним науково-культурним центром і К. т. висувався в число провідних театральних колективів країни. Кращі спектаклі: «Розлом» Лавренева (1927), «Бронепоїзд 14-69» Вс. Іванова (1928), «Любов Ярова» Тренева (1932) і ін. У 20— 30-і рр. в театрі працювали актори і режисери: І. Н. Співців, З. М. Славянова. І. А. Слонів, А. Л. Гріпіч, І. А. Ростовцев, М. І. Царев, М. І. Жаров, М. Ф. Астангов і ін. У 1934—62 театром керував Р. Д. Рігорін; у 40— 50-і рр. головними режисерами були Е. А. Простов, Е. М. Бейбутов, режисерами Е. Р. Гаккель, А. Р. Трепльов і ін. У 40—50-і рр. поставлені спектаклі: «Дядько Ваня» Чехова (1946), «Молода гвардія» по Фадєєву (1947), «Ходіння по муках» по А. Н. Толстому (1947), «Порт-Артур» Степанова і Попова (1953), «Дон Карлос» Шиллера (1955) і ін.
Театр створили ряд спектаклів, присвячених Ст І. Леніну: «Ленін в 1918 році» Каплера і Златогорової (1940), «Кремлівські куранти» Погодіна (1940, 1962), «Сім'я» Попова (1952), «Третя патетична» Погодіна (1958), «Бурі назустріч» Ішмуратова (1963), «Між зливами» Штейна (1970). У театрі ставляться п'єси татарських драматургів: «Мулланур Вахатов» Ісанбета (1950), «Безсмертний гімн» Ішмуратова (1956) — про героїчну долю Муси Джаліля, і ін. Кращі роботи театру 30—50-х рр. пов'язані з іменами таких крупних акторів, як Е. Е. Жіліна, Н. І. Якушенко, Ф. Ст Грігорьев, Р. П. Ардаров, І. Ст Загорський, Л. П. Мілова, Д. Р. Любін, М. Н. Преображенськая, А. Д. Гусев, Л. С. Шмідт і ін. Серед спектаклів 60-х гг.: «Банячи» Маяковського, «Зикови» Горького, «Біг» Булгакова і ін. У 1948 театру привласнено ім'я Ст І. Качалова. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1957). У трупі театру (1972): народна артистка Узбецької РСР Н. П. Алексєєва, народна артистка РРФСР і Татарської АССР Ст М. Павлова, народний артист Татарською АССР П. А. Цветаєв, народний артист Татарською АССР Ст І. Доказів, заслужену на артистку РРФСР і Татарської АССР Е. Ст Лісецкая, народний художник Татарською АССР Е. Б. Гельмс; головний режисер — заслуженого на діяча мистецтв Татарською АССР Н. Ю. Орлов (з 1965).
Літ.: Крути І., Російський театр в Казані, М., 1958.
