Казанська змова 1863 , спроба підняти військово-селянське повстання в Поволжье навесні 1863, зроблена за угодою між керівниками повстання в Польщі і Литві і земльовольцамі. Прибічники негайної революційної дії — польські революціонери, Комітет російських офіцерів в Польщі і частина членів московської організації «Земля і воля» — розраховували залучити селян в повстання авторитетом царської влади. У березні 1863 було заготовлено підроблений царський «Маніфест» і прокламацію «Тимчасове народне правління», що закликали до негайного повстання і створення органів революційної влади на місцях для передачі землі селянам і здійсненню ін. революційних вимог. М. А. Черняк в березні 1863 обговорював з казанськими земльовольцамі план захвату Казані як центру повстання, але більшість казанцев його не підтримали. До. з. проводився всупереч волі Центрального і Казанського комітетів «Землі і волі», що рахували організацію повстання невчасної. Дії учасників До. з. були перервані багаточисельними арештами. Інженер І. Ст Кеневіч, офіцери Н. До. Іваніцкий, А. Мрочек, Р. І. Станкевіч і Черняк були розстріляні. Піддалися репресіям і деякі казанські земльовольци.
Літ .: Козьмін Би. П., Казанська змова 1863 р., М., 1929; Лейкина Свірськая Ст Р., «Казанська змова» 1863 р., в кн.; Революційна ситуація в Росії в 1859—1861 рр., М., 1960; Лінков Я. І., Революційна боротьба А. І. Герцена і Н. П. Огарева і таємне суспільство «Земля і воля» 1860-х рр., М., 1964, с. 382—90.
