Казанський Євгеній Сергійович [21.1(2.2) .1896 — 26.9.1937], радянський військовий діяч, комдив (1935). Член Комуністичної партії з 1912. Народився в с. Наришкино (нині Орловської області) в сім'ї священика. Закінчив Павлівське військове училище (1914), брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18, штабс-капітан. У липні 1918 у Владикавказі вступив рядовим в Червону Армію, брав участь в Громадянській війні 1918—20. У 1919 вів підпільну роботу до Баку, пізніше організовував повстанські загони на Чорноморському побережжі. З січня 1920 командував Чорноморською Радянською повстанською (зеленою) армією, що діяла в тилу військ Деникіна. Під час придушення Кронштадтського заколоту 1921 командував Північною групою. З 1921 начальник 1-ої піхотної школи Петрограду. Закінчив воєнно-академічні курси вищого комскладу (1925). У 1926—1932 командував дивізією. У 1932—34 начальник штабу військово-учбових закладів і начальник Управління військово-учбових закладів. У 1934—1936 член Військової ради Наркомату оборони. З 1936 командир корпусу. Нагороджений 2 орденами Червоного Прапора і почесною революційною зброєю.
