Йовков Іордан (справжнє ім'я Стефанов Іордан) (9.11.1880, с. Жеравна округу Слівенського, — 15.10.1937, Пловдів, похований в Софії), болгарський письменник. Закінчивши гімназію, вчителював в селах Добруджі. Дебютував в 1905 наслідувальними віршами у дусі символістів. Літературну популярність Й. принесли «Розповіді» (т. 1—2, 1917—18). У пізніших розповідях головний герой — болгарський селянин (збірка «Остання радість», 1926, і ін.). Й. — автор повести «Жнець» (1920), романа «Маєток в кордону» (1934), декількох п'єс. Для розповідей Й., що дають реалістичну картину життя села, характерне захоплення духовним багатством болгарського селянина.
Соч.: С'брані с'чиненія, т. 1—7, С., 1956; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, М., 1,957.
Літ.: Ільіна Р. Я., Іордан Йовков, в кн.: Нариси історії болгарської літератури XIX—XX вв.(століття), М. 1959; Султанів С., Йовков і неговіят святий. Літературні етюді [С., 1968]; Мінев Д., Іордан Йовков. Спомені і документі, 2 видавництва, Варна [1969].
