Зір органи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Зір органи

Зір органи, Органи людини і тварин, що сприймають світлові роздратування. Є у представників всіх класів хребетних і більшості безхребетних (за винятком губок). У багатоклітинних тварин основний елемент З. о. — зорова клітка, що первинно відчуває, — фоторецептор. Сприйняття світла здійснюється її периферичним кінцем (зовнішнім сегментом), що має в хребетних форму палички або колби. У більшості тварин З. о. розташовані на голові і зоровими нервами пов'язані з мозком. По розташуванню зорових кліток відносно джерела світла розрізняють конвертовані і інвертовані З. о.; по-перше — сприймаючий кінець зорової клітки звернений до світла, в других — від світла. Найбільш прості З. о. складаються з окремих зорових кліток, розташованих серед епітеліальних кліток на поверхні тіла. Подібні З. о. здатні лише відрізняти світло від темноти, відомі, наприклад, в дощових черв'яків ( мал. , 1). Ускладнення З. о. в процесі еволюції тварин відбувалося шляхом концентрації розрізнених зорових кліток в скупчення, занурення їх під зовнішні покриви, створення пігментних екранів, а також светопреломляющих,, окорухових і захисних пристосувань акомодацій. У п'явок поряд з розсіяними зоровими клітками є і їх скупчення, подостланниє пігментними клітками, які ізолюють світлочутливі клітки від бічних світлових променів ( мал. , 2) . З. о. деяких кишечнополостних і нижчих черв'яків є т.з. очні плями, що лежачі в ектодермі і складаються із зрітельних і підстилають їх пігментних кліток. В деяких випадках пігмент може накопичуватися в самих зорових клітках. Ускладнюючись, З. о. приймають бульбашковидну або келихоподібну форму, наприклад в деяких кишечнополостних, молюсків; інколи порожнина бульбашки або келиху заповнена прозорою драглистою светопреломляющей масою — склоподібним тілом ( мал. , 3 і 4) . складніші З. о., забезпечені діоптричним, светопреломляющим апаратом, є у деяких молюсків, кільчастих черв'яків і членистоногих. Їх зорові клітки лежать під епітелієм і разом з пігментними утворюють сітківку. У багатьох членистоногих (ракоподібних, комах) З. о. представлені фасеточними очима, що складаються з багаточисельних окремих очок — омматідієв ( мал. 5 ) . Фасеточні очі дають можливість сприймати форму предметів, пристосовані до бачення на близькій відстані і не мають пристосувань акомодацій. Найбільш досконалими З. о. володіють людина, всі хребетні (особливо птиці) і деякі безхребетні тварини (зокрема, головоногі молюски), в яких вони представлені т.з. камерними очима (див. Око ).

  Літ.: Догель Ст А., Порівняльна анатомія безхребетних, ч. 2 — Нервова система і органи чуття, Л., 1940; Беклемішев Ст Н., Основи порівняльної анатомії безхребетних, 3 видавництва, т. 2, М., 1964.

Органи зору: 1 — органи зору дощового черв'яка Lumbricus castaneus; а — світлочутлива клітка, би — покривний епітелій; 2 — око п'явки з роду Herpobdella: а — зорова клітка, би — пігмент; 3 — око брюхоногого молюска з сем.(сімейство (біол.)) Trochidae: а — сітківка, би — чутлива паличка зорової клітки, в — склоподібне тіло, г — зоровий нерв, д — покривний епітелій; 4 — око медузи Charybdea marsupialis: а — зорова клітка сітківки, би — пігментна клітка, в — склоподібне тіло, г — кришталик, д — покривний епітелій; 5 — фасеточне око рачка жабронога з роду Branchipus: а — зорова клітка, би — пігмент, в — кришталевий конус, г — зоровий нерв.