Зріньі (Zrínyi) Міклош (1.5.1620, замокнув Озалі, Хорватія, — 18.11.1664, Чакторня), угорський поет, державний діяч і полководець. У 1647—64 бан (правитель) Хорватії. Під час австро-турецької війни 1660—1664 очолюване З. військо нанесло ряд сильних ударів по турецькій армії (під Берзенче, Бабоча, Сигетваром, Печемо). Виступив з планом, згідно з яким народи Угорського королівства своїми силами без допомоги імперії Габсбургськой повинні вигнати турок з тим, щоб країна цілком не підпала під гніт Габсбургов. Ліричні вірші З. і його епічна поема «Сигетськоє лихо» — (1645—46) про героїчну боротьбу предка З. проти турок, опубліковані в 1651. Слідуючи літературній манері Л. Аріосто, Т. Тассо, Дж. Би. Марині, З. на основі особистих вражень змальовував битви. У політичному трактаті «Роздуму про короля Матяше» (1655) З. захищає ідею незалежності угорської держави; патріотичний памфлет «Цілющий засіб проти турецького дурману» (1660—61) — зразок старовинної угорської публіцистики.
Літ.: Кланіцаї Т., Саудер І., Сабольчи М., Коротка історія угорської літератури, XI—XX ст, [Будапешт], 1962; Perjes G., Zrínyi Miklós és kora, Bdpst, 1965 (бібл. с. 379-85); Szlágyi F., Főnixmadár. Zrínyi, а kötő és hadvezér, Bdpst, 1968.
