Зубні хвороби, захворювання твердих і м'яких тканин зуба. Виникають унаслідок несприятливих зовнішніх дій на зуби (механічна травма, хімічні речовини, фізичні чинники, у тому числі проникаюча радіація), при хворобах внутрішніх органів і систем організму, особливо шлунково-кишкового тракту і порушеннях обміну речовин, а також при надлишку або недоліку в питній воді фтору. Найбільш поширеними З. би. є карієс зубів, флюороз, пульпіт, запалення тканин, що оточують зуб, — періодонтіт . Ускладнення карієсу можуть виявитися у вигляді періоститу і остеомієліту щелеп, флегмони підщелепної області і особи. Зустрічаються дефекти твердих тканин — (недорозвинення) емалі, гиперстезія (підвищена чутливість) зубів, клиновидний дефект, некроз тканин зуба. Аномалії зубів виникають при неправильному формуванні тканин зуба. Спостерігаються надкомплектні зуби, а також відсутність одну, декілька або повна відсутність зубів (адентія), що виявляється після терміну закінчення прорезиванія зубів (20—22 роки). Незрідка зуби ушкоджуються при діях несприятливих професійних чинників (кислотні поразки і ртутні зміни емалі, некрози). ДО З. би. відноситься патологічний процес, що виникає при утрудненому прорезиванії зубів, найчастіше т.з. зуба мудрості (перікоронаріт).
В багатьох країнах (в т.ч. і в СРСР) широко застосовуються заходи щодо запобігання З. би., серед яких найбільш дієві санація порожнини рота, фторування води в місцевостях з пониженим вмістом фтору, диспансеризація певних контингентів населення. Будова зубів, З. би. і їх профілактику вивчає стоматологія .
