Зоряні каталоги, списки зірок з вказівкою тих або інших однорідних характеристик: екваторіальних координат (і їх змін), зоряних величин, спектральних класів і ін. Окрім основних характеристик зірок, в З. до. приводяться і допоміжні, службовці для ототожнення зірок на піднебінні і в З. до. Зірки в З. до. розташовуються в порядку зростання їх прямих сходжень; номери, під якими зірки записані в З. до., часто використовуються для їх позначення. З. до., складені на основі астрономічних спостережень, є основним матеріалом для вивчення будови і рухів в зоряних системах, а також для встановлення системи небесних координат, основою, що служить, для вирішення завдань астрометрії, геодезії і небесної механіки.
З. до. положень зірок містять відомості, достатні, щоб задати середню екваторіальну систему небесних координат для фіксованої епохи або щоб відтворити цю систему для довільної епохи. Відповідно до цього розрізняють вихідні каталоги, в яких приводяться координати зірок, отримані безпосередньо із спостережень, і похідні каталоги, що містять координати зірок і їх зміни унаслідок власних рухів і прецессиі, виведені в результаті об'єднання багатьох вихідних каталогів. Вихідні З. до. діляться на абсолютних, отриманих незалежно від яких-небудь колишніх З. до., і відносні, положення зірок в яких визначаються відносно положень деякого числа зірок з визначеними раніше координатами. Прикладом абсолютних З. до. є ряди каталогів яскравих зірок, що регулярно складаються на Пулковськой обсерваторії (СРСР) з моменту її підстави. Відносними каталогами є, наприклад, міжнародні зонні каталоги німецького астрономічного суспільства, що містять всі зірки до 9,0 зоряної величини. Похідні каталоги положень (фундаментальні і звідні) дають можливість відтворювати систему середніх екваторіальних координат для будь-якої епохи. Це обставина, а також висока точність похідних каталогів дозволяють використовувати їх як геометричну основу для вирішення багатьох завдань астрономії і суміжних наук.
Фундаментальні З. до. є найточнішими каталогами положень і виходять об'єднанням абсолютних і відносних каталогів для різних епох. Прикладом такого каталога може служити якнайточніший каталог середини 20 ст — Четвертий фундаментальний каталог (Fk4), система координат якого прийнята за основу у всіх астрономічних щорічниках. Точність каталога Fk4, що містить 1535 зірок по всьому піднебінню, характеризується середньою квадратичною помилкою ± (0,02—0,03») для координат і ±(0,10—0,15») для власних рухів зірок (за століття). Помилка системи координат, що задається каталогом Fk4, має такий же порядок, причому вона погіршується з часом із-за помилок власних рухів зірок.
Звідні З. до. положень утворюються об'єднанням відносних каталогів, складених за спостереженнями приблизно в одну епоху на декількох обсерваторіях в єдиній фундаментальній системі координат, з метою зменшення випадкових помилок координат. У звідних каталогах зазвичай, окрім координат, приводяться також і власні рухи, виведені із залученням ін. джерел. Прикладом такого каталога може служити Каталог геодезичних зірок (КГЗ), складений із спостережень на п'яти радянських астрономічних обсерваторіях і службовець основою для астрономо-геодезічніх визначень.
За пропозицією радянських астрометристів ведуться міжнародні роботи по складанню принципово нового Каталога слабких зірок. Він передбачає, окрім здобуття новою, такою, що спирається на слабкі зірки, фундаментальної системи координат, також і її поліпшення відносно положень зірок по спостереженням малих планет, а відносно власних рухів — за спостереженнями галактик. Див. також Астрометрія .
Ін. група З. до. — т.з. огляди, що містять відомості про всі зірки до деякої граничної зоряної величини і що дають для них зоряну величину і наближені координати. Так, «Боннський огляд». (BD) містить близько 458 тис. зірок до 9,5 зоряної величини від +90° до —23° відміни. Продовженням огляду для південного Піднебіння з'явилися «огляд (CD) і «Капськоє Кордовськоє» фотографічний огляд» (CPD). Номери зірок в каталогах BD, CD і CPD широко використовуються для позначення небесних світил. До оглядів відноситься також Гарвардський огляд Дрепера (HD), в якому для більш ніж 300 тис. зірок приводяться спектральний клас і зоряна величина. До фотометричних З. до. відноситься випущений в середині 20 ст фотоелектричний каталог зоряних величин і показників кольору для більш ніж 20 тис. зірок в системі UBV (див. Зоряна величина ), складений Вашингтонською морською обсерваторією (США). Поширені також каталоги променевих швидкостей і параллаксов зірок, а також каталоги змінних зірок, подвійних зірок і ін. До останніх відноситься індекс-каталог подвійних зірок (IDS) Лікськой астрономічної обсерваторії (США), що містить дані для 64 тис. зірок. Велике число З. до. різних зоряних характеристик складається у зв'язку зі всестороннім вивченням вибраних площ за планом Я. Каптейна (Нідерланди).
Літ.: Підобід Ст Ст, Фундаментальна астрометрія. 2 видавництва, М., 1968; Мартинов Д. Я., Курс практичної астрофізики, 2 видавництва, М., 1967.
