Зоряні потоки, рухомі зоряні скупчення, сукупності зірок, що володіють однаковими просторовими швидкостями. Якщо З. п. наближається до нас, то напрями власних рухів вхідних в нього зірок, унаслідок перспективи, як би виходять з однієї крапки — радіанта потоку. Якщо ж З. п. віддаляється від нас, то власні рухи направлені до однієї крапки — антирадіанта потоку. Променева швидкість тієї або іншої зірки потоку V r = Vcosl, де V — просторова швидкість потоку в км/сек, а l — кутова відстань зірки від радіанта. Власний рух зірки потоку
де r — відстань до зірки, виражена в парсеках . Якщо виміряні власні рухи зірок потоку і т.ч. Визначено положення радіанта, то досить виміряти променеву швидкість хоч би однієї з цих зірок, щоб визначити відстань до кожної із зірок потоку. Визначені в такий спосіб відстані називаються груповими. Вони володіють значною точністю.
До З. п. належать деякі зоряні скупчення, наприклад Гиади. Проте зірки одного і того ж потоку часто не утворюють помітних згущувань зірок і займають на піднебінні великі області. Такі З. п. виявляються лише завдяки спільності їх власних рухів. Далекі З. п. виявити неможливо, т.к. у далеких зірок власні рухи дуже малі і визначаються невпевнено. Найбільш відомий З. п. — потік Великої Ведмедиці, до якого відносяться 5 яскравих зірок з 7, створюючих ківш, і 8 менш яскравих зірок цього сузір'я, що мають таку ж просторову швидкість. Можливо, до потоку Великої Ведмедиці відносяться ще декілька десятків зірок (у ін. областях піднебіння), що мають власні рухи, направлені на радіант потоку. Зоряна щільність (кількість зірок в одиниці об'єму) лише тих зірок, які належать потоку Великої Ведмедиці, дуже мала: вона у багато разів менше середньої зоряної щільності в околицях Сонця. Т. о., потік не утворює істотного просторового згущування.
Збіг просторових швидкостей зірок, відношуваних до того або іншому З. п., не може бути випадковим і вказує на спільність походження зірок потоку.
