Зворот постійного і змінного капіталу , процес кругообігу авансованого капіталу, що періодично повторюється ( з + v ). Різні частини постійного капіталу (с) беруть участь в процесі звороту капіталу неоднаково. Частина його, що складається з вартості будівель, споруд, машин устаткування, обертається протягом декількох періодів виробництва, зберігаючи свою натуральну форму. Вона переносить свою вартість частямі на готовий продукт і повертається капіталістові в грошовій формі у міру реалізації готових товарів. Ця частина постійного капіталу утворює основний капітал. Ін.(Древн) частина постійного капіталу, що витрачається на покупку сировини, матеріалів і т.п., обертається протягом одного періоду виробництва і повністю переносить свою вартість на готовий продукт. Вона утворює оборотний постійний капітал. Його вартість після реалізації готової продукції повертається капіталістові в грошовій формі повністю. Такий же характер звороту має і ін. частина оборотного капіталу — змінний капітал ( v ), який після реалізації готового товару може бути знову витрачений капіталістом на покупку робочої сили. Загальна властивість цих обох частин оборотного капіталу відрізняє їх від звороту основного капіталу. Але і між ними є відмінність. «Перша фаза звернення, T ''— D'' є загальною для оборотного постійного і оборотного змінного капіталу. У другій фазі вони розділяються» (Маркс До., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 24, с. 331). Частина грошей витрачається капіталістом на покупку сировини, матеріалів і т.п. у різні терміни, але, кінець кінцем, всі ці гроші перетворюються на виробничі матеріали. Інша частина грошей залишається лежати у вигляді грошового запасу і постійно витрачається на оплату робочої сили що бере участь в процесі виробництва. Ця частина грошей утворює оборотний змінний капітал. Зворот змінного капіталу має свої особливості, що відрізняють його від оборотного постійного капіталу. По-перше, вартість змінного капіталу не переноситься на продукт в процесі виробництва, а знов відтворюється працею робітників. Тому на стадії звернення реалізується вся знов створена вартість, що відшкодовує авансований змінний капітал. По-друге, змінний капітал виробляє не лише власний еквівалент, але і додаткову вартість, з якої відшкодовується авансований змінний капітал. Тому вартість авансованого змінного капіталу повертається капіталістові одночасно із знов створеною додатковою вартістю.
Прискорення звороту змінного капіталу означає в той же час збільшення виробництва додаткової вартості: чим швидше обертається змінний капітал, тим більша кількість найманих робітників експлуатується капіталом, тим частіше він приносить додаткову вартість, тим більша маса її, привласнювана капіталістом. Т. о., прискорення звороту змінного капіталу дозволяє підвищувати річну норму додаткової вартості і, отже, міра експлуатації найманих робітників капіталістами.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 2, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництво, т. 24, гл.(глав) 16.
