Заїм, в цивільному праві договір, через який одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальникові) у власність або оперативне управління гроші або речі, визначені родовими ознаками — числом, вагою, мірою (наприклад, зерно), а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір З. відноситься до числа т.з. реальних (права і обов'язки сторін по ньому виникають лише з моменту передачі З.) і однобічних договорів (кредитор має право вимагати повернення переданого у позику майна і не несе обов'язків, а позичальник зобов'язаний повернути це майно і не наділений якими-небудь правами). За радянським законодавством договір З. передбачається безвідплатним — стягування відсотків по ньому допускається лише у випадках, встановлених законодавством Союзу РСР, а також по позикових операціях кас суспільної взаємодопомоги і міських ломбардів. Договір на суму понад 50 крб. має бути здійснений у письмовій формі. Див. також Кредит .
