Зафронтовоє бюро ЦК КП(б) В, створене на початку липня 1919 для керівництва підпільними партійними організаціями і повстанською боротьбою трудящих на території України, окупованої білогвардійськими військами генерала Деникіна. На чолі З. би. стояв секретар ЦК КП (б) В С. Ст Косиор . Постійного місцезнаходження воно не мало, деякий час знаходилося в Брянську і Серпухове. Підбирало комуністів для роботи на захопленій ворогом території, забезпечувало засобами і літературою підпільні комітети, допомагало їм в організації і озброєнні партизанських загонів. Направило в тил ворога декілька сотів партійних працівників, в їх числі — І. А. Амосов, М. І. Арсенічев, Р. А. Колос, І. Е. Кліменко, П. А. Курочкин, А. Ст Мокроусов, Е. Ф. Міронов, Н. М. Никітін-Макаров, А. М. Панкратова, П. Ф. Слінько, Е. І. Соколовськая, Михайло Чорний і багато ін. По вказівці ЦК КП (б) В керувало також партійним підпіллям в Криму. З. би. допомогло партійним організаціям налагодити видання підпільних газет і листівок, що мали величезне значення для інформації робітників і селян про внутрішнє положення в Радянській Республіці, про декрети і заходи Радянської влади. Діяльність підпільних партійних організацій сприяла розгортанню осінню 1919 по всій Україні масового партизанського руху. «У Україні кипить повстання проти Деникіна», — відзначав В. І. Ленін (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40, с. 41). З метою поліпшення військового оперативного керівництва партизанським рухом З. би. створило Реввоєнраду і штаб повстанських військ Лівобережної і південно-східної частини Правобережної України. В кінці серпня військовий відділ ЦК КП (б) В був перетворений у відділ З. би. Після відновлення Радянської влади на Україні в грудні 1919 З. би. було ліквідовано.
