Захава Борис Євгенійович [р. 12(24) .5.1896, Павлоград], радянський режисер, актор, педагог, народний артист СРСР (1967), доктор мистецтвознавства (1964). Член КПРС з 1943. У 1913 вступив в Студентську студію, керовану Е. Б. Вахтанговим (з 1926 — Театр ним. Евгения Вахтангова). Зіграв ролі: Доктора («Диво святого Антонія» Метерлінка), хана Тімура («Принцеса Турандот» Гоцци), Дудукина («Без провини винуваті» Островського) і ін. Перша самостійна режисерська робота — «Правда добре, а щастя краще» Островського (1923). Великим творчим досягненням режисера була постановка п'єси «Єгор Буличев та інші» Горького (1932). Серед значних режисерських робіт З.: «Борсуки» Леонова (1927), «Аристократи» Погодіна (1935), «Ревізор» Гоголя (1939), «Великий государ» Соловьева (1945), «Молода гвардія» по Фадєєву (1947), «Перші радощі» по Федіну (1950), «Гамлет» Шекспіра (1958). Автор книг і статей по теорії акторського і режисерського мистецтва, театральній педагогіці. З 1917 займається педагогічною діяльністю, з 1925 керує школою при Театрі Вахтангова (з 1933 — Театральне училище ним. Б. Ст Щукина); з 1939 професор, завідував кафедрою режисури в ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) е (1944— 49). Державна премія СРСР (1952). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Вахтангов і його студія, 2 видавництва, М., 1930; Майстерність актора і режисера, 2 видавництва, М., 1969; Сучасники. Вахтангов. Мейерхольд, М., 1969.
