Залізисті тканини рослин, залозки рослин, утворення, що виконують функції виділення краплинно-рідкої води або ін. речовин. Розрізняють декілька груп залозок: гидатоди,нектарники, травні, масляні, смоляні, слизові, камедевиє і ін. Травні залозки в комахоїдних рослин виділяють травні соки. Масляні, смоляні, слизові і камедевиє залозки виділяють смоли, ефірні масла і ін. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні залозки звичайні для ниркових чешуй (тополь, беріз і т. п.), листя і стебел багатьох рослин (з сімейства губоцвітих і ін.); такі залозки — різновид волосків (т.з. залізисті волоски, наприклад в первоцвітів, глухої кропиви). Внутрішні залозки частіше складаються з щільно зімкнутих, переважно плоских, епітеліальних кліток, що оточують порожнина (міжклітинник), в яку вони виділяють смоли, що виробляються ними, ефірні масла і ін., і незрідка видні (наприклад, в листі цитрусових, звіробою і ін.) як світлі крапки, що просвічують; у ряді випадків вони довгі (частіше в стеблах, корінні), каналообразниє, що переважно з'єднуються один з одним (див. Слизові ходи,Смоляні ходи ). Інколи внутрішні залозки — одиночні клітки або групи кліток, в яких скупчуються речовини, що виробляються ними (частіше ефірні масла ). Виділення Ж. т. можуть мати практичне вживання (живиця, ефірні масла і ін.), деякі отруйні.
