Зайців Варфоломей Олександрович (30.8(11.9) .1842, Кострома, — 8(20) .1.1882, Кларан (Швейцарія)], російський публіцист і літературний критик. Народився в сім'ї чиновника. Вчився на медичному факультеті Московського університету (до 1862). У 1863—65 один з основних співробітників журналу «Російське слово» . Вніс великий вклад до боротьби з реакційними і ліберальними журналами. В той же час відомий як застрільник тривалої полеміки «Російського слова» з журналом «Сучасник» . Літературно-критичні статті З. були для нього за цензурними умовами лише формою публіцистики. Звідси антиісторизм ряду оцінок (творчості А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, М. Е. Салтикова-щедріна). Його журнальним виступам властиві бойове завзяття і в той же час схильність до поспішним виводам. Соціально-політичні погляди З. відображали крах надій революційної демократії на народну революцію в 1861—63. Переконаний прибічник ідеї соціалізму, З. виступав за промисловий розвиток Росії, який повинен привести, по його думці, до освіти народу — умови майбутньої революції. Заарештовувався у зв'язку із замахом Д. В. Каракозова (1866). У 1869 емігрував за кордон, працював в італійській секції 1-го Інтернаціоналу. У 1877—82 співробітник і один з редакторів журналу «Загальна справа» (Женева). Гострі політичні памфлети проти царизму, «охоронців» і лібералів доставили йому прізвисько «Російського Рошфора».
Соч.: Ізбр. соч.(вигадування), ред. і предісл.(передмова) Б. П. Козьміна, вступ. ст. Р. О. Берлінера. т. 1, М., 1934; Варфоломей Зайцев в «Загальній справі», альм. «Прометей», [т. 1, М.], 1966.
Літ.: Ковалів Ф., Варфоломей Зайцев, в його кн.: Публіцисти 1860-х рр. Круг «Російського слова», М., 1969; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
